Підтримка дітей під час війни. Поради батькам

На сьогоднішній день психологи застерігають,  що деякі батьки надто буквально сприймають поширене твердження «…діти все розуміють…»  і не ламають собі голову над тим, як правильно і делікатно пояснити дитині, що в Україні відбувається повномасштабна війна. 

«Якщо ми не будемо давати дітям чітку картину світу, пояснювати, що йде війна, що на ній гинуть люди, то вони фантазуватимуть і придумуватимуть свої варіанти того, що відбувається», – пояснює докторка психологічних наук Вікторія Горбунова. І ці фантазії, каже вона, зазвичай ще страшніші за реальність.

Діти бачать і розуміють світ очима своїх батьків. Понад усе їх травмує невпевненість батьків. Діти хочуть бачити своїх батьків врівноваженими та впевненими людьми.

За хаотичних умов діти орієнтуються в своїй поведінці на дорослих. Якщо батьки обтяжені почуттям безпорадності, діти також загубляться в цьому ж почутті. Втім, якщо батьки, висловлюючи своє щире занепокоєння ситуацією, не піддаються почуттю вразливості і безсилля, а натомість обговорюють ситуацію якомога відкритіше, слухаючи і втішаючи дітей, то вони можуть почуватися в безпеці і під надійним захистом своїх батьків.

Війни бояться всі. Війна перевертає життя з ніг на голову – за мить людина опиняється у надзвичайній ситуації. Загалом дорослі зазвичай набагато конкретніше усвідомлюють небезпеки воєнної ситуації. Але, попри свій страх вони можуть створити для дітей «безпечний простір»: зрозуміло пояснити дітям світ; захистити їх від надлишку інформації; мотивувати до потрібних дій і підтримувати дітей під час їх виконання; підтримувати, гратися з дітьми та слухати і чути їх. 

ЯК ПІДТРИМУВАТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ?*

1. Зберігайте нормальний уклад життя (наскільки це можливо). 

Якщо є така можливість, то дітям бажано продовжити займатися своїми звичними справами й обов’язками. Безпосередньо після травматичної події може знадобитися деякий час, щоб відійти від початкового шоку, і на цей час щоденні рутинні справи можуть бути скасовані. Але коли мине кілька днів, загалом корисно повернутися до нормального стану й укладу, наскільки це можливо. Це дає дітям підтримку в подоланні травматичних ситуацій та допомагає їм зрозуміти, що нормальне життя все ще існує. 

2. Дайте місце певній регресії. 

У кризових ситуаціях від дітей часто очікують, що вони поводитимуться дуже по дорослому. Хоча ситуація цього й вимагає, та все ж треба дозволити дітям залишатися дітьми або навіть поводити себе як маленькі. У дітей може відбутись регресія до більш раннього ступеня розвитку. Це нормально. Це психологічна форма самозахисту, яка переносить назад в час, коли життя було стабільним, а маленький світ дитини – безпечним і надійним. 

Така регресія може виявлятися в різних формах поведінки: деякі діти можуть потребувати надзвичайно багато фізичного контакту, щоб почуватися в безпеці (обіймайте стільки, скільки вони того потребують); деякі діти можуть знову почати мочитися в постіль; навіть старші діти можуть плакати (дозвольте дітям висловлювати свої почуття). 

3. Організуйте «острівки безпеки». Це така обстановка, у якій діти можуть почуватися у безпеці принаймні один раз на день попри загальну нестабільність навколо. 

Ігри. Пограйтеся з дітьми. Найкращі ігри в такі складні часи – це ігри, в які діти можуть грати всі разом без суперництва. Ось декілька прикладів таких ігор: 

• Плескання в долоні: Усі учасники стають в коло і плескають в долоні по колу. Спочатку естафета переходить повільно, тоді пришвидшується від однієї дитини до іншої. Діти можуть самі вирішити, чи плеснути в долоні один раз (тоді естафета перейде далі), чи плеснути двічі (тоді естафета зміняє напрямок руху).
• Рух по колу. Спочатку одна дитина в колі вибирає і задає певний рух. Наступна дитина повторює рух, і так він проходить по всьому колу, неначе хвиля. Тоді вже інша дитина задає свій рух, який передається по колу, і так доти, доки всі діти не «запустять» свій рух. 
• Перша дитина каже слово, яке може бути початком речення. Наступна повторює це слово і додає наступне, і так далі. Слова мають бути граматично узгоджені, щоб вийшло речення. Побачите, яке речення вийде у групи. 
• Схожу вправу можна зробити й на грифельній дошці. Перша дитина малює лінію, а тоді хтось наступний продовжує її своєю. Всі діти можуть намалювати по одній або по дві лінії. В кінці вийде малюнок, створений групою. 

Багато таких ігор можна вигадати самотужки. Вони не потребують якихось особливих допоміжних матеріалів і можуть тривати як декілька хвилин, так і набагато довше, якщо потрібно. 

Заохочуйте дітей побавитися! Дайте їм простір для гри! 

Розповідання історій. Усі діти люблять слухати різні історії. Сила уяви дозволяє їм мандрувати до світів, де ці історії відбуваються. Це також своєрідні «острівки» в морі щоденного стресу, адже діти можуть просто посидіти деякий час і послухати оповідку про зрозумілий, впорядкований світ, де зрештою все закінчується щасливо. Перед сном варто розповідати життєрадісні історії, щоб діти могли заспокоїтись і розвіятись. 

4. Знайдіть, створіть або придумайте «об’єкти переносу».

  Дітям можуть стати в пригоді речі, які уособлюють тих, кого вони люблять, щоб впоратися з власними страхами і станом відокремленості. Тому дітям бажано мати такі «об’єкти переносу», наприклад, невеличку іграшку, яку їм подарував тато, або фотографію мами. Слід дозволити дітям мати ці об’єкти при собі повсякчас, куди б вони не йшли.

Для дітей молодшого віку лялька, ведмедик або навіть якийсь особливий клаптик тканини можуть бути невід’ємною запорукою відчуття безпеки. Дітям, в яких немає таких допоміжних «об’єктів переносу», можна запропонувати придумати або створити для себе такий об’єкт. 

5. Запропонуйте форми самовираження. 

Говоріння й слухання.У дітей має бути дорослий, до якого вони можуть звернутися, щоб поговорити про свої страхи або проблеми. Заохочуйте дітей розповідати, як вони себе почувають, висловлювати свої переживання й почуття. Дітям необхідно мати можливість поговорити про жахіття, які вони пережили. Але не примушуйте їх говорити – просто запропонуйте. Дозвольте дітям задавати питання і відповідайте на них максимально чесно та прямо. 

Рольові ігри. Деякі діти можуть не захотіти говорити про те, що з ними сталося. Однак у своїх іграх вони часто розкривають те, що обтяжує їхню свідомість, відтворюючи свій досвід через ролі, граючи разом з іншими дітьми або з фігурками, ляльками чи плюшевими іграшками. Ці рольові ігри можуть допомогти інтегрувати ситуацію та почуття, пов’язані з нею. 

Малювання олівцями й фарбами. Багато дітей можуть висловити свій стан, як тільки у них в руках опиняться фломастери і аркуш паперу. Дозвольте дітям створювати такі маленькі витвори мистецтва. Ви можете спробувати поговорити з деякими дітьми про їхні малюнки – але не змушуйте їх. Іноді малювання стає для дитини єдиною можливою формою самовираження.

Щоденник. Дітям старшого віку часто буває простіше висловитися в письмовій формі. Слід заохочувати дітей вести щоденник – цьому «другу» вони можуть у будь-який момент розповісти все, що захочуть. Можливо, хтось із них навіть «задокументує» цілком серйозні звіти про перебіг ситуації. 

6. Піклуйтесь про себе! 

Підтримка, яку ви надаєте дітям поруч з вами у такі важкі часи, має величезне значення для них! Але, будь ласка, не забувайте про власні потреби. Подбайте про те, щоб у вас був час відпочити, й набратися сил. Крім того, знайдіть когось, з ким ви можете поговорити про те, ви самі зараз переживаєте.

Рекомендації укладено на основі матеріалів онлайн-конференції на тему «Кризове втручання» (референт: Барбара Прайтлер – кандидат психологічних наук, психотерапевт при віденському центрі допомоги жертвам катувань та війни, супервізор) 

Добірка корисних посилань:

• Безкоштовні мультики, книги, аудіоказки: чим зайняти дітей в укритті?

• В укритті, під час евакуації, коли батьки йдуть на війну: як говорити з дитиною. ВІДЕО (підготувала Світлана Ройз разом з МОНУ)

• Офіційна сторінка психолога Світлани Ройз у Фейсбуці

• Пам’ятка для батьків. Як допомогти дитині під час війни, щоб вберегти її емоційний стан

• Поради батькам під час війни. Брошура з важливою інформацією для батьків, які переживають війну разом зі своїми дітьми. 

• Як говорити з дитиною про війну та безпеку: поради психологині Світлани Ройз

• Як говорити з дітьми про війну. BBC Україна

• Як говорити з дітьми про війну

• Як підтримати підлітка під час війни: поради від психологів ЮНІСЕФ

• Як спілкуватися з дитиною, коли тато або мама на фронті. Десять порад від психологині Марії Гички-Сидор

• Як спілкуватися з дитиною, чиї батьки на війні. Поради військового психолога

• Якщо хочеться додому. Поради щодо стабілізації психологічного стану батьків та дітей, які залишили свої домівки

Контакти державних установ

Інформація про номери телефонів, адреси державних установ, у які можна звернутися по допомогу в разі виникнення складних життєвих обставин (СЖО)

Служба у справах дітей Первомайської міської ради

вул. Грушевського, 3

м. Первомайськ, 55200

Тел.: (05161) 4-25-96, телефон/факс: (05161) 4-25-57

Email: [email protected]

Начальник служби Перкова Наталія Миколаївна (05161) 4-25-96

Завідувач сектору захисту прав, свобод та законних інтересів дітей

Кравченко Лариса Львівна (05161) 4-25-57

Завідувач сектору опіки, піклування та усиновлення

Волошаненко Лариса Борисівна (05161) 4-25-57

Первомайський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

55213 Миколаївська область м. Первомайськ вул. Грушевського, 10

тел. 5-53-77, електронна адреса: [email protected]

Кримінальна міліція

Первомайський МВ УМВС УКраїни в Миколаївській області

Адреса: м. Первомайськ, вул. Грушевського, 29

Тел. чергової частини: 4-22-02; 102

№ кабінету співробітників КМСД - 16

Тел. робочого кабінету: 4-27-69

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/3371-22 від 06 березня 2022 року

Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської міської
державних (військово-цивільних) адміністрацій

Про організацію освітнього процесу

Шановні колеги!

У зв’язку із введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Міністерство освіти і науки України листом від 25.02.2022 № 1/3276-22 рекомендувало тимчасово призупинити освітній процес у закладах дошкільної, загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти.

У багатьох регіонах заклади освіти відкрили свої двері для біженців, надали прихисток тисячам дорослих та дітей. Висловлюємо вдячність керівникам, педагогічним колективам закладів освіти, органам управління освітою за чітку та злагоджену роботу в надзвичайно складній ситуації.

Пріоритетом для всіх нас є забезпечення максимально можливої безпеки кожної дитини, кожного працівника системи освіти. У зв’язку з тим, що в частині регіонів України зберігається реальна загроза для життя та здоров’я мирних мешканців, а в більшості регіонів по кілька разів на день оголошується повітряна тривога, рекомендуємо організовувати роботу закладів освіти у залежності від конкретної ситуації: тимчасове призупинення освітнього процесу (виконання працівниками закладів освіти заходів та завдань, що визначені військово-цивільною адміністрацією); організація освітнього процесу за дистанційною або змішаною формами навчання (за погодженням з військово-цивільною адміністрацією).

Для учнів закладів загальної середньої освіти з числа тимчасово внутрішньо переміщених осіб* навчання також може бути організовано за заявою одного з батьків за індивідуальною формою: екстернатною, сімейною (домашньою). Учні з числа внутрішньо переміщених осіб можуть тимчасово відвідувати (за заявою одного з батьків) заклади загальної середньої освіти за місцем тимчасового перебування.

Рекомендуємо у будь-якому варіанті активно використовувати наявні електронні ресурси, насамперед Всеукраїнську школу онлайн, регіональні платформи, ресурси закладів освіти, у тому числі приватних, про які раніше інформувало Міністерство освіти і науки України. Для цього просимо місцеві органи управління освітою поширювати зазначену інформацію та допомогти організувати підключення до дистанційної форми навчання здобувачам освіти, у тому числі з числа внутрішньо переміщених осіб.

Особливу увагу просимо звернути на дітей з особливими освітніми потребами. Нагадуємо, що з цього року корекційні послуги надаються в залежності від рівнів підтримки, за якими розподілені діти. Рекомендуємо розглянути можливість надання таких послуг дистанційно, у тому числі для внутрішньо переміщених осіб.

З досвіду роботи спеціальних закладів освіти для дітей з особливими освітніми потребами для реалізації індивідуального навчального плану, надання рекомендацій батькам та перевірки виконаних завдань педагогам (вчителям, спеціальним педагогам (вчителям-дефектологам, вчителям-логопедам) можна рекомендувати використовувати такі засоби комунікації: розміщення завдань та рекомендацій на сайті закладу; створення груп із батьками, учнями у соціальних мережах (Viber, Telegram, WhatsApp тощо); використання електронних платформ (ZOOM, Google Clasroom тощо); проведення скайп-конференцій; спілкування в телефонному режимі; листування через електронну пошту тощо.

Також звертаємо увагу на необхідність психологічної підтримки дітей.

Низку відповідних матеріалів, що постійно поповнюється, розміщено на сайті Міністерства (https://mon.gov.ua/ua/news/mon-zapuskaye-informacijnukampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni), багато ресурсів пропонується громадськими організаціями в мережі Інтернет. Просимо розсилати подібну інформацію в групи батьків у соціальних мережах тощо.

Інформуємо й про розміщення державними закладами позашкільної освіти в мережі Інтернет відеоматеріалів, за якими можна проводити заняття з дітьми, організовувати їх змістовне дозвілля.

З повагою
Міністр                                      Сергій Шкарлет

*тимчасово внутрішньо переміщені особи – особи, які внаслідок агресії РФ евакуйовані з місця постійного проживання

КОНТАКТИ ЩОДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ

ЦІЛОДОБОВА ЛІНІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ

ПІДТРИМКИ «МІЖ НАМИ» ЛЬВІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ— 0800307305.

ДЗВІНКИ З БУДЬ-ЯКИХ ОПЕРАТОРІВ — БЕЗКОШТОВНІ.

ЦІЛОДОБОВА БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА /FREE LEGAL AID. - 0 800 213 103.

КОНСУЛЬТУВАННЯ З ПРАВОВИХ ПИТАНЬ.

 ЦЕНТР ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ НАУКМА ТА БО «ГОЛОСИ ДІТЕЙ».

ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

 ГАРЯЧА ЛІНІЯ НУО «ЛЮДИНА В БІДІ» БЕЗКОШТОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ (24/7)

0 800 210 160.

 ЦЕНТР-РЕСУРС ПРОФЕСІОНАЛ. СИСТЕМНИЙ СІМЕЙНИЙ ПСИХОТЕРАПЕВТ. 09.00 – 20.00

ТЕЛ У ПОЛЬЩІ +4873 311 52 96. ВАЙБЕР, ТЕЛЕГРАМ: (067)-718-99- 66 (063)-721-04-63

(066)-219-09-73.

 СИЛЬНЕ ЕМОЦІЙНЕ ПОТРЯСІННЯ, СТРЕС, ВІДЧУТТЯ НЕБЕЗПЕКИ МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ У ВАШОЇ

ДИТИНИ ПСИХОЛОГІЧНУ ТРАВМУ. ЧИТАЙТЕ НИЖЧЕ, ЯК ВИЗНАЧИТИ, ЩО У ВАШОЇ ДИТИНИ

ПСИХОЛОГІЧНА ТРАВМА, ТА ЯК ВИ МОЖЕТЕ ЇЙ ДОПОМОГТИ. ЯКЩО ДИТИНІ ПОТРІБНА

ДОПОМОГА СПЕЦІАЛІСТА - МОЖНА ЗВЕРТАТИСЯ НА ДИТЯЧУ ГАРЯЧУ ЛІНІЮ НАШОГО

ПАРТНЕРА ЛА СТРАДА-УКРАЇНА/LA STRADAUKRAINE, ЯКА ПРАЦЮЄ В ОНЛАЙН РЕЖИМІ.

ЩОБ ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ ПИШІТЬ:

ФЕЙСБУК-HTTPS://WWW.FACEBOOK.COM/CHILDHOTLINE.UKRAINE/

ІНСТА - HTTPS://WWW.INSTAGRAM.COM/CHILDHOTLINE_UA

TELEGRAM - @CHL116111

БЕЗКОШТОВНА ІНТЕРНЕТ-ПЛАТФОРМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ "РОЗКАЖИ МЕНІ".

ДЛЯ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ ПОТРІБНО КОРОТКО ОПИСАТИ СВІЙ ЗАПИТ І НАДІСЛАТИ

ЗАЯВКУ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ( HTTPS://TELLME.COM.UA)

МОДЕРАТОРИ ПЛАТФОРМИ ПІДБЕРУТЬ СПЕЦІАЛІСТА, І ВІН ЯКНАЙШВИДШЕ ЗВ'ЯЖЕТЬСЯ

З ВАМИ. КОНСУЛЬТАЦІЇ ПРОВОДЯТЬСЯ БЕЗКОШТОВНО У РЕЖИМІ ОНЛАЙН.

КРІМ ТОГО, КОМАНДА ІНСТИТУТУ КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЗІ СПІВПРАЦІ З

КАФЕДРОЮ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ПСИХОСОМАТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ПСИХОТЕРАПІЇ

НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОГОМОЛЬЦЯ ТА СПЕЦІАЛІСТАМИ

ПРОЕКТУ "ДРУГ" РОЗРОБИЛА БОТ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ.

ВІН СТАНЕ В НАГОДІ В ПЕРШІ ГОДИНИ ПІСЛЯ ТРАВМАТИЧНОЇ ПОДІЇ - З НИМ МОЖНА

ОЗНАЙОМИТИСЯ, ПЕРЕЙШОВШИ ЗА ПОСИЛАННЯМ ( HTTPS://T.ME/FRIEND_FIRST_AID_BOT

Із 23 вересня Україна переходить у «жовтий» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. У зв'язку з цим Уряд оновив карантинні умови, зокрема щодо роботи закладів освіти. Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

«При "жовтому" рівні відвідування закладів освіти здобувачами освіти буде  дозволено за умови наявності не менш ніж у 80% працівників закладу освіти одного з обов’язкових документів. Їх перелік опублікований тут. Якщо в закладі освіти менш ніж 80% працівників, які мають один із необхідних документів, навчання має продовжуватися (!) з використанням технологій дистанційного навчання. Підкреслюю, освітній процес триватиме в дистанційному форматі», – наголосив Міністр.

Відповідно до постанови Уряду №1236 від 9 грудня 2020 року (зі змінами)  при «жовтому» рівні епідемічної небезпеки забороняється: відвідування закладів освіти здобувачами освіти в разі, коли на самоізоляції через контакт із пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш ніж 50% здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;

Перейти за посиланнямhttps://zakon.rada.gov.ua/

Процедури зарахування до закладу дошкільної освіти, перелік категорій дітей, які мають право на першочергове зарахування, оновлення основних засад діяльності дитсадків – ці та інші зміни до Положення про заклад дошкільної освіти затвердив Кабінет Міністрів.

Шановні батьки!

Доводимо до Вашого відома, у зв'язку з продовженням дії карантинних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби Covid-19 до 31.10.2020 року, міська комісія з питань техногенної екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій при виконкомі Первомайського міської ради, прийняла Протокол №22 згідно якого вихованці ДНЗ які не відвідували навчальний заклад через хворобу один або більше днів, БЕЗ ДОВІДКИ (ФОРМА №095/о) від сімейного лікаря до садочка допущені НЕ БУДУТЬ.

Про відсутність дитини за сімейними обставинами (не по хворобі) - попереджати заявою вихователів за день до пропуску!

 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ N1/9-411 ВІД 30.07.2020 

Додаток до листа МОН України від 30.07.2020 № 1/9-411 

Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році»

Організація діяльності закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) у 2020/2021 навчальному році залежатиме від епідемічної ситуації у конкретному регіоні. Рішення щодо обрання сценарію, за яким буде відбуватись діяльність закладів, ухвалюватимуть регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, залежно від особливостей епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні. За сприятливої епідемічної ситуації у регіоні та відповідного рішення зазначеної комісії, ЗДО працюють у звичайному режимі, створивши максимально безпечні умови для вихованців та працівників. За створення таких умов відповідають засновники та керівники ЗДО. Із керівними принципами та заходами щодо безпечного відновлення роботи та функціонування ЗДО, а також розвитку дітей та підтримки працівників можна ознайомитися в постанові Г оловного державного санітарного лікаря України від 21.05.2020 № 25 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУЮ-19)», листах Міністерства освіти і науки України від 23.04.2020 № 1/9- 219 «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти під час карантину», від 22.05.2020 № 1/9-269 «Щодо відновлення діяльності закладів дошкільної освіти», матеріалах ЮНІСЕФ «Рекомендації щодо відновлення роботи закладів дошкільної освіти після СОУГО-19». Зауважимо, що враховуючи епідемічний стан у країні, має бути обов’язково запланована робота щодо заохочення всіх учасників освітнього процесу до дотримання гігієнічних навичок, соціальної дистанції у приміщенні та на території ЗДО з метою забезпечення виконання профілактичних і протиепідемічних заходів. Для організації якісної діяльності ЗДО рекомендуємо засновникам привести штатні розписи ЗДО у відповідність до Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 №1055. Зокрема, ввести у штатні розписи посади сестри медичної, практичного психолога. З метою сприяння дотримання соціальної дистанції в приміщенні, під час перебування дітей у груповому осередку варто здійснювати організацію простору ігрової кімнати у вигляді осередків діяльності, які відображають освітні потреби й інтереси дітей дошкільного віку. Організація осередків діяльності дає можливість забезпечити основні види діяльності дітей дошкільного віку через роботу у парах, малих групах, а також індивідуально, уникаючи скупчення (детальніше на сайті ДУ «Український інститут розвитку освіти»). Закон України «Про освіту» надав усім закладам освіти автономію у виборі основних пріоритетних напрямів та завдань в організації освітнього процесу, орієнтуючись на детальний та конструктивний аналіз результатів освітньої діяльності в минулому навчальному році. Освітня діяльність ЗДО здійснюється на основі розробленого плану роботи на навчальний рік і літній період, що схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником. При плануванні роботи на новий навчальний рік ЗДО самостійно визначають завдання з урахуванням виявлених проблем. Педагогічні працівники мають право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання та ін. (Закон України «Про освіту», ст. 54, п.1). Забезпечення змісту дошкільної освіти здійснюється відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та реалізується згідно з освітніми програмами розвитку дітей та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку Міністерством освіти і науки України. ЗДО різних типів і форм власності можуть використовувати комплексні та парціальні освітні програми, рекомендовані або схвалені Міністерством освіти і науки України. Педагогічні колективи мають право обирати для використання в роботі чинні програми, перелік та особливості реалізації яких обговорює та схвалює педагогічна рада ЗДО. Дозволяється використовувати кілька комплексних і парціальних програм, відповідно до яких педагоги планують освітню діяльність. Окрім того, ЗДО можуть розробити і власні освітні програми. Таким чином, ЗДО може використати схвалені чи рекомендовані міністерством програми як основну частину своєї освітньої програми, за необхідності, доповнюючи її додатковими компонентами. У цьому випадку, в рішенні педагогічної ради про схвалення освітньої програми закладу необхідно вказати назву (назви) та реквізити схвалених чи рекомендованих програм (лист Міністерства освіти і науки України від 09.12.2019 № 1/9-750 «Щодо освітніх програм у закладах дошкільної освіти»). Ознайомитися з чинними освітніми програмами та інформаційнометодичними матеріалами можна в листі МОН від 22.07.2020 № 1/9-394 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році». Варто врахувати, що єдиних вимог до оформлення освітньої програми ЗДО немає. Освітня програма — це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих ЗДО для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти. При організації освітньої діяльності варто зважати на провідний вид діяльності дітей (ранній вік — предметно-маніпулятивна; дошкільний вік — ігрова), а також на те, що діяльнісний підхід є основою для досягнення цілей розвитку дітей різного віку. Пріоритетні завдання для розвитку дітей: • раннього віку — опанування предметно-маніпулятивною діяльністю, формування активного мовлення, розвиток відчуттів та сприймання (зорові, слухові, тактильні та ін.), виховання культурно-гігієнічних навичок; • молодшого дошкільного віку — оволодіння предметно-практичною діяльністю (діяльність з предметами за їх призначенням), засвоєння сенсорних еталонів (колір, форма, розмір), розвиток мовлення, вправляння чуттєвого досвіду взаємодії з оточенням (бачу, чую, відчуваю, дію); • середнього дошкільного віку — ігрова діяльність, формування граматичної правильності мовлення та вихід на творчий рівень сюжетно-рольової гри; • старшого дошкільного віку — формування психологічної зрілості та готовності до навчання у школі (життєві компетентності, мотивація, саморегуляція, вміння спілкуватися, інтерес до пізнавальної діяльності). Зазначені завдання досягаються шляхом створення умов для участі дітей у різних видах діяльності (спілкування, гра, художньо-естетична та ін.) так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів. Під час проведення спеціально організованих форм освітнього процесу необхідно дотримуватись вимог Г ранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446. Рекомендуємо звернути особливу увагу на взаємодію з сім’ями, прищепленню дітям дошкільного віку базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси. Модель партнерської взаємодії із сім’єю кожен заклад розробляє самостійно, ґрунтуючись на принципах взаємоповаги, взаємодовіри, взаєморозуміння, співпраці, усвідомлення своєї ролі та відповідальності. Зазначимо, що поряд із традиційними формами роботи з батьками чи законними представниками дитини (опитування: письмове і усне; співбесіди; телефонний зв’язок; консультації; засідання батьківського комітету; дні відкритих дверей; перегляд святкових ранків та розваг; спільні свята; конкурси; батьківські куточки; дошка оголошень та ін.), можна застосовувати інноваційні, а саме: • «Буккросинг» — постійно діючі групові центри психологопедагогічної літератури, що створюють комфортні умови для реалізації інформаційної та просвітницької взаємодії ЗДО та родин. Передбачає створення відкритої полиці, шафи, де кожен може взяти книжку, яка сподобалася, та поділитися своїми книжками з іншими батьками, педагогами тощо. • «Дерево цілей» або «Дерево розвитку групи» - проєкт спільної інтерактивної діяльності батьків, дітей, педагогів. Він сприяє усвідомленню того, що батьки є партнерами в плануванні та реалізації заходів щодо розвитку дітей, поповнення розвивального середовища групи. • «Батьківська скринька» — дає можливість батькам у зручний для них час вносити пропозиції щодо поліпшення освітнього процесу, ініціювати обговорення проблемних питань, як діяльності закладу освіти, так і розвитку своєї дитини. Варто визнати результативність активних та інтерактивних форм взаємодії, що відповідають сучасним запитам батьків і зацікавлюють їх: дискусії, ділові ігри; психологічні ігри та вправи, націлені на зняття емоційної напруги, на об’єднання колективу батьків та вихователів; обговорення проблемних питань за круглим столом. Заслуговує на увагу впровадження дистанційних форм спілкування з батьками, особливо в дні, коли дитина з тих чи тих причин відсутня в закладі (за допомогою спілкування та викладання матеріалу під час онлайн семінарів, майстер-класів, обговорення і представлення практичних матеріалів на онлайнплатформах Google Classroom, ZOOM тощо, розміщення відео заняття, що в онлайн режимі проводить вихователь на сайті ЗДО). Можливе застосування мобільних додатків Messenger, Viber, Facebook у межах робочого часу. Пріоритетними напрямами у новому навчальному році можуть бути також такі: • забезпечення наступності у впровадженні особистісно орієнтованої моделі освіти в дошкільній та початковій ланках освіти (для реалізації освітніх вимог обох ланок освіти, орієнтуючись на Концепцію НУШ, її новий зміст, зміну освітнього простору, результативною є така форма взаємодії, як педагогічне партнерство вихователів ЗДО та вчителів перших класів щодо створення розвивального середовища, осередків діяльності, застосування компетентнісного та діяльнісного підходів під час освітнього процесу для розвитку особистості, організації та проведення ранкових зустрічей, використання ігрових методів у навчальних заняттях); • формування екологічної свідомості, навичок практичного життя, готовності до взаємодії з навколишнім світом; реалізацію проєктної діяльності; наприклад, соціально-екологічного проєкту «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу»; самонавчання дітей «діти-дітям» (із закріпленням практичних навичок тощо); • удосконалення роботи щодо формування комунікативно-мовленнєвої та математичної компетенцій дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик і технологій; (математична компетенція — враховуючи, що 2020/2021 оголошено Роком математики); • програма (план) переходу дітей до ЗДО. Радимо звернути увагу на особливості переходу дітей до ЗДО. Для кожної дитини, яка вперше приходить до ЗДО рекомендуємо організувати перехідний період, що передбачає знайомство з вихователем, колективом й закладом, поступову адаптацію та створення умов. Ефективний перехід дітей до дитячого садка залежить від готовності персоналу закладу розвивати позитивні відносини і загальні підходи до забезпечення успішності для всіх дітей, які можуть переходити до дитячого садка з дому чи з іншої установи, наприклад, із центрів раннього втручання. Пріоритетними напрямами діяльності практичних психологів у 2020/2021 навчальному році слід вважати: психопрофілактику наслідків стресових станів, умов роботи та життєдіяльності в режимі обмеженого пересування; психолого-педагогічне просвітництво батьків з питань розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку в умовах здобуття дошкільної освіти вдома; психогігієну комунікації та спілкування в дистанційному форматі, а також про особливості ознайомлення дітей дошкільного віку з СОУГО-19 («Як розмовляти з дітьми про СОУЮ-19»). Звертаємо увагу на те, що на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти спостерігається тенденція до більш широкого використання комп’ютерних технологій для виховання, навчання та розвитку дітей дошкільного віку. Зазначимо, що у роботі з дітьми, які не досягли 5-річного віку використання ґаджетів не рекомендується. Таким чином, уся освітня робота має здійснюватися виключно з батьками вихованців задля ознайомлення їх зі змістом, формами і методами розвитку їхніх дітей. Відповідно до розділу ХІІ Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за №563/28693, тривалість безперервної роботи перед монітором комп’ютера для дітей 5- річного віку не має перевищувати 10 хв. Максимальна кратність роботи протягом тижня для дітей 5 і 6 років — 2 рази. Дні тижня, в які доцільно працювати з комп’ютером: • вівторок, четвер — оптимальні дні; • понеділок — можливо використовувати ґаджети; • п’ятниця — не рекомендовано. Рекомендований для занять час дня: • перша половина — оптимально; • друга половина — допустимо. Місце в 25-хвилинному занятті — середина заняття, між ввідною і заключною частинами. Обов’язково, перед і після роботи за комп’ютером або іншими ґаджетами, робити спеціальну гімнастику для очей та опорно-рухового апарату, м’язів тулуба, особливо спини, що знаходяться в статичному стані; м’язів кисті працюючої руки. У роботі з дітьми можуть використовуватися: розвивальні комп’ютерні ігри, дидактичні комп’ютерні ігри, ігри-забави, комп’ютерні діагностичні ігри, пізнавальні відеоролики або відео фрагменти створені як самим педагогом, так і вже існуючих в інтернеті. Розвивальні комп’ютерні ігри спрямовані на формування загальних розумових здібностей, а також пам’яті, мислення, уваги та інших психічних процесів. Дидактичні ігри — це ігри, які безпосередньо обумовлені формуванням дидактичних уявлень, з основами систематизації, класифікації, синтезу, аналізу понять. Ігри-забави дають можливість дітям розважитись, здійснити пошукові дії та побачити на екрані свій результат у вигляді певного елементу (наприклад, мультфільм «Розповіді Доброї Книги» тощо). Зауважимо, що їх варто якомога тісніше інтегрувати з іншими традиційними видами діяльності (іграми, роботою над проєктами тощо) з метою недопущення комп’ютерної залежності у дітей. У 2020/2021 навчальному році педагогічні працівники ЗДО можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами, що визначені Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800. Звертаємо увагу, що педагогічні працівники мають право самостійно обирати конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації. Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. З метою формування плану підвищення кваліфікації закладу освіти на поточний рік пропозиції педагогічних працівників розглядаються його педагогічною радою. Педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік. План підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік включає: список педагогічних, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним або науково-педагогічним працівником. План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою. Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства. Звертаємо увагу, що функції забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників та здійснення їх науково-методичної підтримки переходять до центрів професійного розвитку педагогічних працівників, які починають діяти з 1 вересня 2020 року на основі Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників, що створено внаслідок реорганізації НМЦ/НМК. У минулому навчальному році до Міністерства освіти і науки України надходило чимало звернень з різних питань. Найбільше — щодо організації освітнього процесу в інклюзивних групах. Звертаємо увагу, що відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю (за наявності), результатів психологопедагогічного вивчення дитини, команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (ООП) розробляє індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини з ООП. ІПР розробляється на навчальний рік на основі програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для ЗДО, з відповідною їх адаптацією або модифікацією до особливих освітніх потреб дитини, погоджується батьками дитини (законними представниками дитини), затверджується директором ЗДО, та переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування. Для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку розробляється індивідуальний освітній план строком на три місяці з подальшим його продовженням протягом навчального року. Звертаємо увагу, що термін дії висновку ІРЦ не обмежений у часі, крім випадків, коли рекомендовано та визначено дату повторного вивчення. Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять, які можуть надаватися як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, зокрема: працівниками ІРЦ, спеціальних садків (шкіл), навчально - реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інших закладів на підставі цивільно-правових договорів. При цьому оплата праці залучених фахівців здійснюється за рахунок коштів державної субвенції, відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88 (зі змінами, далі — Порядок та умови надання субвенції). Примірний перелік додаткових психолого-педагогічних і корекційнорозвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти та Перелік фахівців, які проводять (надають) додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами у закладах освіти, визначено у додатках Порядку та умовах надання субвенції. Цивільно-правові договори укладаються між фахівцями, які проводять психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги), та ЗДО або відповідним органом управління освітою. Придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних групах, здійснюється відповідно до Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.04.2018 № 414 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2018 за № 582/32034. Необхідно зауважити, що наказ Міністерства освіти і науки України від 17.04.2019 № 423 «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти» втратив чинність. За рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитиниЗДО забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП (частина 5 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту»). Функцію асистента дитини можуть виконувати соціальні працівники, батьки або особи, уповноважені ними. Супровід під час інклюзивного навчання — надання допомоги дітям з ООП під час перебування в закладах дошкільної та загальної середньої освіти, входить до Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2012 за № 1614/21926). Фінансування надання та оплата соціальних послуг регламентується статтями 27 та 28 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-УШ, який вступив в дію 01 січня 2020 року. Відповідно до спільного наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 04.02.2020 №67/125 у Вінницькій, Дніпропетровській, Харківській областях здійснюється апробація Державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання, в межах якої обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводиться навчання асистентів дітей. Невід’ємною складовою організації освітнього простору для дітей з ООП в умовах закладу освіти є забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в тому числі створення ресурсної кімнати. У зв’язку з цим Міністерством освіти і науки України підготовлено та направлено до регіональних органів управління освітою лист від 25.06.2020 № 1/9-348 «Щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти», в якому викладено рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, ресурсної кімнати в ЗДО. Відновленню освітнього процесу та корекційно-розвиткових послуг для дітей з ООП у 2020/2021 навчальному році має передувати вивчення командою психолого-педагогічного супроводу ЗДО динаміки розвитку дитини, стану її особливих освітніх потреб, сильних сторін та змін, із врахуванням особливостей діяльності й участі дитини під час карантинних заходів та факторів навколишнього середовища. Перехід дітей з особливими освітніми потребами до ЗДО організовується з використанням тих самих принципів і підходів, що і для інших дітей. Проте врахування особливих освітніх потреб має істотне значення під час перехідного періоду. Якість підтримки, що надається дитині та її родині під час цього періоду, може істотно вплинути на подальше перебування дитини в ЗДО. Для дітей, які приходять у садок із центрів раннього втручання рекомендуємо забезпечити програму переходу, що є завершальним етапом надання послуги раннього втручання та передбачає: • знайомство дитини та батьків із ЗДО та персоналом; • зустрічі персоналу закладу (вихователь, спеціальний педагог, практичний психолог та інші) з фахівцями центру. У разі карантинних заходів така зустріч/зустрічі проводиться в режимі онлайн у форматі відео конференцій. Зауважимо, що особлива увага під час перехідного періоду має приділятись найбільш вразливим категоріям дітей, зокрема: дітям з інвалідністю, із соціально вразливих сімей, хто стикається з певними економічними труднощами чи психологічним стресом (через смерть, хворобу одного з батьків, розлучення чи поділ сім’ї та інше), дітям, які не є носіями української мови тощо (постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 895 «Порядок взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах», лист МОН від 12.12.2019 № 1/9-766 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»). ЗДО повинні бути поінформовані про вищеназвані категорії дітей та сімей, сприяти знайомству вихователів та інших педагогів із дітьми та їхніми сім’ями з метою формування партнерських відносин та забезпечення плавного й ефективного переходу до закладу дошкільної освіти. Міністерство освіти і науки України у 2020/2021 н. р. продовжуватиме роботу з координації діяльності закладів дошкільної освіти в умовах карантинних заходів, спричинених COVID-19. Пріоритетними завданнями вважаємо також оновлення нормативно-правової бази, а саме: • Закону України «Про дошкільну освіту»; • Базового компоненту дошкільної освіти; • Положення про дошкільний навчальний заклад. Серед пріоритетних напрямів діяльності ДУ «Український інститут розвитку освіти» будуть наступні: • участь у процесі оновлення Базового компонента дошкільної освіти; • участь у процесі розроблення професійного стандарту вихователя; • проведення дослідження якості освіти у ЗДО за міжнародною методикою ECERS-3 (Early Childhood Environment Rating Scale) та поширення її серед закладів дошкільної освіти (детальніше на сайті ДУ «Український інститут розвитку освіти»).

Основні нормативні документи у яких МОН  визначає напрями діяльності закладів дошкільної освіти

у 2019-2020 н.р.

  «Організація роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти» від 14.02.2019 № 1/11-1491;

• « Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують

здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 н.р.» від 02.07.2019  № 1/9-419;

• «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році» від 10. 06.2019 від 0.06.2019 № 1/9-365
• «Про національно – патріотичне виховання у закладах освіти у

2019/2020 н.р.» від 16.08.2019 № 1/9-523

•  «Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2020 н.р» від 26.06.2019 № 1/9-409

Людина – не товар! Протидія торгівлі людьми

Сучасне рабство може торкнутися кожного, не залежно від соціального статусу, віку, статі, освіти. Постраждалі живуть серед нас, але часом залишаються невидимими.  

За даними ЮНІСЕФ понад 1,2 млн дітей щороку стають жертвами торгівлі людьми. Понад 160 000 українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року (за оцінками МОМ).

Департамент боротьби з торгівлею людьми Національної поліції України закликає до співпраці щодо виявлення факту торгівлі людьми, а також наголошує на необхідності бути обачними та розуміти, що примарні пропозиції- це ризик для вашого життя, здоров’я та особистої свободи. 

Якщо Ваші права на вільне пересування обмежують, негайно звертайтеся за допомогою.

ЗА КОРДОНОМ. Якщо Ви потрапили у скрутну ситуацію за кордоном, можете звернутися до:

• Посольств/консульських установ України за кордоном;
• Державних, міжнародних та громадських організацій, що надають допомогу мігрантам, які опинилися у скрутному становищі, і зокрема постраждалим від торгівлі людьми;
• Місцевих правоохоронних органів;
• Організацій української діаспори;
• Інших організації та установ (наприклад, релігійних).

Якщо Вас позбавили документів, консульська установа має докласти зусиль для встановлення Вашої особи та якнайшвидшого повернення до України. Наявність у Вас копії закордонного паспорта значно пришвидшить цей процес.

В УКРАЇНІ.  В Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема соціальна, медична, правова, освітня та матеріальна. Із заявою про необхідність такої допомоги слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання. Контакти в регіонах України можна знайти на веб-сторінці Міністерства соціальної політики України http://www.msp.gov.ua

Крім того, особи, постраждалі від торгівлі людьми, можуть отримати допомогу через мережу громадських організацій, які працюють по всій Україні. Зателефонувавши на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, можна отримати контактну інформацію обласних громадських організацій.

Не будьте байдужими, якщо Вам відомий факт торгівлі людьми не мовчіть про це!

Корисні телефони:

• Департамент боротьби з торгівлею людьми Національної поліції України: (063) 195 00 58; (098) 481 03 45; (050) 023 46 78
• Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні); 527  (безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Vodafone та lifecell )
• Гаряча лінія МЗС України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57
• Якщо Ви постраждали від торгівлі людьми за кордоном або в межах України, зателефонуйте за телефоном Департаменту боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми  МВС України:  (044) 374 37 79 (пн – сб. з 09:00  до 18:00)
• В екстрених випадках та стосовно розшуку осіб, зниклих за кордоном, можна звертатися на гарячу лінію Укрбюро Інтерполу: (044) 254 98 36 (цілодобово)

Кожному, хто потрапив у рабство, можна допомогти та покарати кривдників, але для цього потрібно повідомити відповідні служби.

Протидія торгівлі дітьми

Щороку, починаючи з 2014 року, 30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення інформованості громадськості про цю глобальну проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.

       Діти є особливою категорією жертв торгівлі чи іншої незаконної угоди щодо людини як найбільш незахищений і уразливий соціальний прошарок суспільства. Потрапити в ситуацію торгівлі людьми може кожна дитина, незалежно від віку, статі та соціальної приналежності. З метою торгівлі, діти можуть перевозитись за межі країни, а можуть переміщуватись у її межах. Крім таких видів торгівлі дітьми, як: примушування до жебракування чи втягнення у злочинну діяльність; використання органів та тканин дитини та нелегальне усиновлення/удочеріння, все більшої популярності набуває торгівля дітьми з метою педофілії (дитячої порнографії, дитячого сексуального туризму тощо). У деяких випадках дітей використовують для трудової експлуатації. Однією з тривожних тенденцій експлуатації дітей є їх використання під час збройних конфліктів. Діти використовуються як солдати для доставки зброї і ведення бойових дій.

  Памятайте! Торгівля дітьми – це злочин. Тому кожна особа, якій стало відомо про дитину, яка страждає/постраждала від торгівлі дітьми, зобов'язана невідкладно та із забезпеченням конфіденційності повідомити про це місцеву державну адміністрацію, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ або органи прокуратури.

     ОХОРОНА ПРАЦІ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

    Навчання та перевірку знань з охорони праці у 2018 році  потрібно організовувати згідно з новими вимогами, адже у квітні 2017 року набрали чинності зміни до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

  Нова редакція наказу Держнаглядохоронпраці про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою від 26.01.2005 № 15 набула чинності з 14 квітня 2017 року (далі – Типове положення). Головні зміни, яких зазнав цей документ: усунули обмеження в організації навчання; скасували обов’язкову видачу посвідчень; всім посадовим особам дозволили навчатися на інших підприємствах та вільно обирати суб’єкт господарювання, який надаватиме таку послугу.

Джерело: https://www.sop.com.ua/

 Разом із набранням чинності  Закону України «Про освіту» відбулися зміни й у Законі України «Про дошкільну освіту».

Зміни до Закону України «Про дошкільну освіту» визначені в Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

 Замінено словосполучення:

– «дошкільний навчальний заклад» на «заклад дошкільної освіти»

– «навчально-виховний процес» на «освітній процес»

- посада керівника закладу дошкільної освіти — «директор»

- уточнено вікову періодизацію

- доповнено форми здобуття дошкільної освіти - дітей приймають у заклад з одного року (було з 2-х місяців)

- комплектування груп відбувається лише за віковими ознаками (були ще сімейні та родинні)

- річний план роботи закладу не погоджують з управлінням освіти

-режим роботи закладу не погоджують з органами управління освітою та охорони здоров’я.

 П’ять статей викладено у нових редакціях:

13-ту — «Установчі документи суб'єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти»

20-ту — «Управління та громадське самоврядування закладу дошкільної освіти» (оновлені повноваження педагогічної ради)

21-шу — «Державний нагляд (контроль) у сфері дошкільної освіти»

22-гу — «Базовий компонент дошкільної освіти»

23-тю — «Освітня програма». 

Джерело: https://www.pedrada.com.ua

28 вересня 2017 року набрав чинності Закон України

«Про освіту» № 2145-VIII

Структура Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII:

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/

Шановні батьки! Звертаємо вашу увагу!

    На базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна» діє Національна дитяча «гаряча» лінія за номером 0 800 500 225 335 ˗ зі стаціонарного телефону або 161 111 - з мобільних (пн.- пт. з 12.00 до 20.00 та в сб. з 12.00 до 16.00) та Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, яка працює цілодобово за безкоштовним номером 0 800 500 335 (із стаціонарного телефону) або 386 (з мобільних, діє до 24.11.2017р.). Дзвінки на «гарячу» лінію є безкоштовними.

     Інформуємо, що Національна «гаряча лінія»  з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації з 25.11. 2017р. переходить на  загальноєвропейський номер 116 123 (безкоштовний з мобільних телефонів).

Закон України "Про дошкільну освіту"
(http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2628-14)
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 

Стаття 1. Законодавство України про дошкільну освіту. 

Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції Украйни і складається з Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 

Стаття 7. Завдання дошкільної освіти. 

Завданнями дошкільної освіти є:
- збереження та зміцнення фізичного, психічного, духовного здоров'я дитини;
- виховання у дітей любові до Українського народу, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;
- формування особистості дитини, розвиток творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;
- виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;
- здійснення соцiально-педагогiчного патронату сім'ї.

Розділ ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ СИСТЕМИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ, ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 11. Дошкільний навчальний заклад та його повноваження.

1. Дошкільний навчальний заклад — навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий, духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

2. Дошкільний навчальний заклад:
- задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти;
- забезпечує вiдповiднiсть рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти;
- створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичногорозвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;
- формує у дітей гiгiєнiчнi навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;
- сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, розумовому, психологічному i фізичному розвитку дітей;
- здійснює соціально-педагогiчний патронат, взаємодію з сім'єю;
- є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фiзiологiчних знань про дітей дошкільного вiку;
- додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу;
- здійснює iншi повноваження відповідно до статуту дошкільного навчального закладу.

Розділ ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Стаття 23. Вимоги до змісту дошкільної освіти, його реалізація.

5. Батьки або особи, якi їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмiрi, що не перевищує 50 відсотків (у міській місцевості) та 30 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.
Від сплати за харчування дитини звільняються батьки або особи, якi їх замінюють, у сім'ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал з урахуванням індексу зростання цін не перевищував прожиткового мінімуму.

6. Порядок встановлення плати за харчування дитини у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі визначається Кабінетом Мiнiстрiв України.

Стаття 36. Права та обов'язки батьків або осіб, якi їх замінюють.

1. Батьки або особи, якi їх замінюють, мають право:
- вибирати дошкільний навчальний заклад та форму здобуття дитиною дошкільної освіти;
- обирати i бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного навчального закладу;
- звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання i навчання своїх дітей;
- захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних Державних органах i суді.

2. Батьки або особи, якi їх замінюють, зобов'язані:
- виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;
- забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного вiку дошкільної освіти за будь-якою формою;
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природнихзадатків, нахилів та здібностей;
- поважати гідність дитини;
- виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій i звичаїв.
 

•  Конституція України (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80)
•   Закон України "Про засади державної мовної політики" (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5029-17)
•  «Базовий компонент дошкільної освітиі» (http://mon.gov.ua/ua/activity/education/56/690/bazovij_komponent-doshkilnoji_osviti_v_ukrajini/)
•  Положення про дошкільний заклад України, 2003 р. (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/305-2003-%D0%BF)
•   Положення про методичну роботу (http://dduvs.in.ua/assets/files/nmc/pmr.pdf)
•  Закон України «Про охорону дитинства», 2001 р. (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2402-14)
•  Декларація прав дитини, 1959 р. (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_384)
•  Конвенція прав дитини, 1989 р. (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_021)
• Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4004-12