Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 "Дзвіночок" Первомайської міської ради Миколаївської області

 





Умови доступності для осіб з особливими потребами

Умови для інклюзивного навчання в нашому дитячому садочку
 

 

  В закладі наяний безперешкодний доступ до будівлі, але відсутній безперешкодний доступ до приміщень закладу для дітей з вадами опорно-рухового апарату та з вадами зору.

 Станом на 1 вересня 2023 року в закладі функціонує 2 інклюзивні групи. Є асистенти вихователів та все, що рекомендовано діткам за ІПР.

В наявності необхідні навчально-методичні посібники (в електроному вигляді) та нормативна база, частково наявні наочно-дидактичні посібники.

 Якщо буде запит батьків, щодо утворення нових інклюзивних груп адміністрація садочку буде ухвалювати це рішення за погодженням із органом управління освітою. При цьому враховуватимуть: запити батьків, достатність матеріально-технічної та методичної бази, забезпечення педагогічними кадрами, відповідність приміщень санітарно-гігієнічним вимогам.

 Разом з тим, в штатному розписі  закладу відсутні учитель-логопед та учитель-дефектолог. 

 

  Педагогічний колектив готовий до впровадження інклюзивної освіти.

 

 

Бар’єри та безбар'єрність: що нам заважає та як цього позбутися

 

 

     Напевно, зараз немає в Україні людей, які не чули б слово “безбар'єрність”. Про неї говорять політики, зірки та активісти, приймають закони та вводять безбар'єрні норми, знімають сюжети новин та розповідають історії. Але які саме бар’єри заважають українцям, як їх позбутися та що вже зроблено у цьому напрямку, ви дізнаєтесь із цього огляду. 

Безбар'єрність – це про кожного з нас

Ранок. Дзвонить будильник. Ви снідаєте, перевіряєте пошту, швидко одягаєте дитину та збігаєте сходами зі своєї квартири на третьому поверсі, сідаєте за кермо автівки, відвозите дитину до школи та поспішаєте на роботу.

Звичайний ранок, звичайний маршрут, звичайні справи, але для багатьох людей вони пов'язані з чисельними перешкодами. У когось немає доступу до інтернету та його можливостей. Хтось не може самостійно спуститися сходами. Не всі можуть влаштувати дитину до дитячого садочка або школи. Багато хто не має автівки. І, звісно, є люди, що попри все бажають отримати гідну роботу, а отримують лише відмови на співбесідах.

Все це - бар'єри, тобто те, що ускладнює людям доступ до ресурсів та можливостей. Бар'єри фізичні та цифрові, освітні та економічні, соціальні та інформаційні - як показало дослідження, проведене в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської, понад 60% опитаних українців наголосили, що у своєму житті стикалися з тими чи іншими бар'єрами.

Багато хто вважає, що бар'єри стосуються не всього суспільства в цілому, а лише окремих його груп: людей з інвалідністю (58% опитаних), літніх людей у віці 55+ (28%) та решти маломобільних груп населення (27,4%).

Але насправді кожна людина в ті чи інші періоди свого життя може зіткнутися з бар'єрами. Наприклад, з’являється дитина, а разом із нею – необхідність щодня спускати дитячий візочок з четвертого поверху без ліфта. Проблеми зі здоров’ям, пенсійний вік, складні життєві обставини, навіть банальна травма - і ви вже за бар'єрами.  

Саме тому зараз активно використовується ще досить нове поняття “маломобільні групи населення”, до яких відносяться не лише люди з інвалідністю, а й всі, хто зазнає складнощів у пересуванні, отриманні послуг, необхідної інформації або при орієнтуванні у просторі: батьки з дітьми до 6 років, особи літнього віку, люди, що проходять терапію після захворювань (інсульт, травми та поранення), вагітні жінки, особи, що пересуваються на кріслі колісному та інші.  В різні періоди життя та за різних обставин ми всі стаємо маломобільними та потребуємо безбар’єрного середовища.

Тому формування безбар’єрної України повинно стати спільною метою.

До речі, безбар’єрність - це не благодійність. Суспільство, в якому кожна людина має можливість повністю реалізувати свій потенціал, отримує додаткові переваги. На рівні окремих компаній цей принцип також працює. Дослідження консалтингової компанії Accenture показало, що інклюзивні компанії генерують на 28% більше доходу. Це легко пояснити - близько 70% споживачів готові платити більше за продукцію компаній, що демонструють соціально відповідальну поведінку. 

Але до повної безбар’єрності ще далеко, і щоб наблизити майбутнє без бар’єрів, треба добре розуміти, що саме заважає людям.

Фізична безбар'єрність - свобода самостійного пересування

Аліна та Саша нещодавно стали батьками та люблять гуляти з малюком. Вони дуже радіють, що в місті з'явилися низькопідлогові автобуси та збільшується кількість пандусів, але все ще змушені планувати будь-яку прогулянку, бо дитячий візочок може проїхати далеко не всюди.

Історія Аліни та Саші - один із безлічі прикладів, як люди стикаються у повсякденному житті з фізичними бар'єрами. З появою дитини з'ясувалося, що значна частина магазинів, автобусів та об'єктів інфраструктури для них стала недоступною. Навіть спуститися з квартири буває непросто, особливо якщо не працює ліфт. Але їхній малюк скоро виросте та пересуватиметься самостійно, а є люди які все життя обмежені фізичними бар'єрами.

І це стосується не лише людей на колісних кріслах та молодих батьків. Літні люди, люди із захворюваннями опорно-рухового апарату, які користуються ходунками чи тростинами, люди в період відновлення після травм та операцій – як бачите, фізичні бар'єри стосуються не якоїсь вузької та нечисленної соціальної групи. 

Фізична безбар'єрність – це більше, ніж просто пандуси. Наявність ліфтів, широкі дверні отвори, відсутність турнікетів-вертушок, зручно розташовані кнопки, поручні у вбиральнях, на сходах, ліфтах, дублювання ключових написів шрифтом Брайля, тактильні плитки, контрастні написи – це лише мала частина елементів безбар'єрного середовища.

Найчастіше ми проходимо повз такі елементи і до кінця не усвідомлюємо, що це не данина моді, а можливість для багатьох людей самостійно пересуватися та орієнтуватися у просторі. 

Пересічній людині буває складно оцінити доступність середовища, тому нерідко при відкритті нових офісів та будівель вдаються до тестування на доступність - запрошують людей на кріслах колісних, з дитячими візочками, людей з порушеннями зору пройтися будівлею або містом та оцінити, чи викликає щось дискомфорт та як це можна виправити.

На жаль, більшість українських міст поки що таку перевірку не пройдуть, бо розраховані переважно на молодих здорових людей у спортивному взутті. Але поступово це змінюється. Нещодавно навіть пандуси вважалися екзотикою, а наявні нерідко були суто декоративним елементом.

Сьогодні ж стандарти, націлені на формування фізичної безбар'єрності, розробляються відразу у двох профільних міністерствах. Міністерство громад та територій незабаром випустить оновлені будівельні норми, в які закладені принципи формування безбар'єрного середовища. Водночас Міністерство інфраструктури модернізує аеропорт "Бориспіль", Центральний залізничний вокзал Києва та автовокзал "Укрпас". Відпрацьовані на цих ключових об'єктах норми та правила будуть у майбутньому поширені на всі регіони країни.

     Інформаційна безбар'єрність - комфортний доступ до важливої інформації

Олегу 23 роки. Він працює дизайнером, спілкується з друзями й родичами та загалом задоволений своїм життям. Ось тільки він сильно засмучується, що не може ходити разом з ними до театру, на концерти та в кіно, тому що Олег не чує. А ще він дуже боїться, що не зможе викликати швидку чи поліцію за необхідності, бо оператори просто не зрозуміють його.

Ми живемо у світі, в якому інформація стала новою “валютою”, а вміння швидко обмінюватися та сприймати її – не перевагою, а життєво важливою навичкою. І в цих умовах лише гостріше відчувається, що багато соціальних груп щодня стикаються з інформаційними бар'єрами. Олегу складно зателефонувати в поліцію, службу техпідтримки, контакт-центр, тому що вони орієнтовані на голосовий обмін інформацією, люди літнього віку не встигають за цифровізацією, тому що не мають сучасних гаджетів і не вміють ними користуватися, слабозорим людям недоступні візуальні сигнали, якими наповнені наші міста та будівлі.

Тому інформаційна безбар'єрність включає у себе десятки напрямів і завдань. Їхня спільна мета - доступ до важливої ​​інформації всім соціальним групам без винятку.

Робота у цьому напрямку ведеться не перший рік, тож її результати вже добре помітні. Наступного разу, коли поїдете на роботу, звернетеся до ЦНАПу або підете по магазинах, зверніть увагу на таблички, що дублюють інформацію шрифтом Брайля, тактильні елементи та голосові сповіщення. Все це – елементи інформаційної безбар'єрності.

Або ви можете увімкнути телевізор і звернути увагу, що новини дублюються жестовою мовою. Такий супровід став зустрічатися набагато частіше, як на офіційних ресурсах, так і розважальних заходах. Фестивалі "Atlas Weekend", ZOUND-2021, фотовиставка PHOTO KYIV, навіть Київський саміт перших леді та джентльменів - це лише наймасштабніші події, на яких працювали перекладачі жестової мови.

На сайтах вже нікого не здивувати версією для людей з порушеннями зору. До речі, нерідко люди з нормальним зором кажуть, що користуватися нею навіть зручніше через більший та контрастніший шрифт. Сервіс “Почуй мене” з'явився на сайтах Національної поліції, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики та ін. Скориставшись цим сервісом люди з порушеннями слуху можуть у режимі онлайн поспілкуватися з перекладачем жестової мови, а за необхідності - отримати відповідь на свої запитання у відеолисті.

Як і у випадку з фізичною безбар'єрністю, може здатися, що інформаційна безбар'єрність стосується лише людей з порушеннями зору та слуху. Але кожен із нас буває в ситуаціях, коли складно сприймати інформацію. Будь-який водій, що побував у ДТП, скаже, наскільки складно було читати та заповнювати протокол. Останнє, що хочуть люди, близькі яких потрапили до лікарні, це розбирати складні формулювання у формі згоди. А від того, наскільки простою, логічною та зрозумілою буде схема евакуації з будівлі, залежить життя людей. 

Тому вся критично важлива інформація має бути зрозумілою навіть людині у стресовій ситуації.

©

Цифрова безбар'єрність - можливість оцінити переваги цифровізації

Ганна Петрівна народилася 1948 року. Вона навчилася дзвонити з мобільного телефону дочці та онукам,але користуватися інтернетом вона так і не стала, скільки не намагалися родичі пояснити бабусі основи цифрової грамотності.

Ви, як активний користувач інтернету, напевно щодня маєте справу з цифровими сервісами – пересилаєте документи, оплачуєте послуги, контролюєте свої фінанси, купуєте квитки, замовляєте продукти та готову їжу, працюєте, записуєтесь до лікаря та й просто підтримуєте зв’язок з близькими. Зручно, правда?

Але понад 3000 сіл України досі не мають доступу до швидкісного інтернету, що позначається на всіх сферах життя їхніх мешканців. Також за цифровими бар'єрами опиняються найвразливіші верстви населення – люди, які перебувають у складних життєвих обставинах, у яких часто просто немає грошей на ноутбук чи смартфон та стабільний інтернет.

Особливо гостро це стало відчуватися на тлі пандемії коронавірусу, коли школярів регулярно переводять на віддалене навчання. Але не всі сім'ї, особливо з кількома дітьми шкільного віку, мають можливість забезпечити кожному персональний ноутбук для відвідування онлайн-уроків та виконання домашніх завдань. Як це позначиться на їхній подальшій освіті? Навряд чи добре.

А що робити, якщо інтернету в селі взагалі немає? Втім, тут ситуація змінюється. Міністерство цифрової трансформації реалізує флагманський проєкт щодо підключення сіл до швидкісного інтернету. За три  місяці понад двісті сіл отримали такий доступ. Окремий напрямок – це підключення до інтернету сільських шкіл та лікарень.

Однак, а що робити, якщо знань для користування інтернетом не вистачає?  На порталі “Дія” завантажено цілу серію освітніх відеороликів, що допомагають користуватися перевагами інтернету. Особливо корисними вони будуть для людей, чия робота зараз багато в чому пов’язана з інтернетом - лікарів, вчителів, держслужбовців, юристів тощо.

Є там ролики і для тих, хто робить перші кроки в цифровому світі, у тому числі – для людей літнього віку. Адже для них інтернет - це не лише спосіб записатися до лікаря без довгого стояння в чергах, а й можливість бути активним та включеним в життя громади, знаходити нові знайомства та підтримувати контакт із родичами.

 

 

Суспільна та громадянська безбар'єрність - рівні права та можливості

Ірині 35 років. Вона багато та наполегливо працює в юридичній компанії, але коли відкрилася вакансія начальника відділу, її запропонували не Ірині, а її колезі Максимові, тому що він не потребує лікарняних, коли хворіє дитина, та може їздити у відрядження.

У Конституції України законодавчо закріплені рівні права для всіх. Але рівні права, на жаль, не завжди означають рівні можливості. Це і є суспільні та громадянські бар'єри. І хоча часто ми не усвідомлюємо їх і навіть приймаємо за норму, вони впливають на життя всього суспільства.

Право обирати та бути обраним, брати участь у громадських обговореннях і слуханнях - це базові права, під час реалізації яких багато людей стикаються з труднощами. Наприклад, людям з порушеннями зору потрібна допомога, щоб проголосувати на виборах, а людині старшого віку буває непросто дістатися місця громадських слухань.

Це очевидні бар'єри, з якими не так складно впоратися, якщо на це є запит суспільства. А з іншими впоратися набагато складніше. Численні етнічні, гендерні та соціальні упередження настільки в'їлися у свідомість людей, що впливають на всі сфери життя.

Багато жінок на своєму досвіді знають, що таке гендерні стереотипи. Формально чоловіки та жінки рівні, але за даними Держстату навіть у 2020 році жінки в Україні отримували оплату на 20% нижче, ніж чоловіки. До того ж, жінкам складніше отримати бажану роботу, їм рідше пропонують підвищення по службі. Одне з численних підтверджень – це склад Верховної ради дев'ятого скликання, де лише 20,6% жінок. Схожу картину можна спостерігати й у сільських, міських та обласних радах.

 

І ситуація ще гірша, якщо говорити про національний склад України та його представленість в органах місцевого самоврядування. Адже це означає, що цілі групи не мають своїх представників - людей, які просували б і захищали їхні права.

Національні меншини, люди літнього віку, люди з різними формами інвалідності через обставини, від них незалежні, стають невидимими. Суспільна та громадянська безбар'єрність - це і є суспільство, в якому таких “невидимих” груп більше не буде, і кожна людина матиме не лише рівні права, а й рівні можливості.

Освітня безбар'єрність - якісна освіта, незалежно від віку, стану здоров’я та місця проживання

Ромі всього п'ять років, і він поки що не розуміє, чим відрізняється від інших дітей. Але це добре розуміють дорослі. У Роми - розлад аутистичного спектру, і ще кілька років тому він би сидів удома, в чотирьох стінах, позбавлений спілкування з однолітками. Але завдяки інклюзивній програмі освіти він тепер ходить у дитячий садочок поряд із домом і незабаром, як і всі, піде в перший клас. А інші діти з Роминої групи навчаються сприймати світ у його різноманітті.

Ще п'ять років тому такі діти, як Рома, мали дуже мало шансів на адекватну соціалізацію - по всій Україні лише чотири тисячі дітей отримували інклюзивну освіту. Нині їх понад 25 тисяч – і щороку відкривають нові інклюзивні групи у дитячих садках та інклюзивні класи у школах. Тепер держава не замикає дітей з інвалідністю у їхніх квартирах чи інтернатах, а допомагає їм соціалізуватися. Зараз в Україні працює понад 18500 інклюзивних класів, а кількість помічників вчителів збільшилася майже десятикратно - тепер їх понад 19 тисяч.

Але не лише діти стикаються з освітніми бар'єрами. Все змінюється занадто швидко, щоб можна було покладатися на знання 5-10-літньої давності. Тому дуже важливо, щоб у будь-якій професії була можливість регулярно отримувати додаткову освіту у комфортному для різних людей форматі. 

Ще один тренд – це зміна професії. Люди все частіше освоюють 2-3 і більше фахів протягом життя, а отже, і такі курси мають бути доступними для людей з різними освітніми потребами.

Наприклад, майже всі навчальні курси зараз записуються у відеоформаті, який не підходить для людей з порушеннями слуху та/або зору. Для них необхідно адаптувати такі матеріали, що можуть дозволити собі далеко не всі освітні платформи.

Та освіта пов'язана не лише з роботою. Це ще й можливість дізнаватися нове, спілкуватися, знаходити однодумців, розвиватися, підтримувати мозок у тонусі. Тому популярними зараз стали так звані університети третього віку, де нові знання отримують люди віком 50+. Найчастіше їх організують громадські організації, які займаються подоланням цифрових бар'єрів та соціальної адаптації людей літнього віку. Іноді подібні курси організовують за сприяння департаментів соціальної політики.

Економічна безбар'єрність - гідна робота та оплата для всіх 

Миколі 48 років. Під час локдауну він залишився без роботи, бо компанія, де він працював, збанкрутувала. Він щодня розсилає резюме та відповідає на вакансії, але навіть на співбесіди його запрошують рідко. Один з роботодавців відкрито сказав, що резюме від людей старше 45 років вони навіть не читають.

Те, із чим зіткнувся Микола (і стикаються мільйони інших українців щодня) – це економічні бар'єри. 

"Ми розглядаємо на це місце лише чоловіка, тому що він у декретну відпустку не піде!".

“Ви лише закінчили інститут? Приходьте за кілька років, як отримаєте досвід. А де його отримати, якщо всі потребують досвіду? Не знаю, це ваша проблема, а не моя”.

“У вас інвалідність? Потрібно адаптувати робоче місце та поставити нормальні пандуси? Дякую, ми вам передзвонимо”.

Це - лише одиничні приклади економічних бар'єрів, а насправді їх набагато більше. З ними стикаються представники традиційно низькооплачуваних професій, мешканці сіл, де може зовсім не бути можливостей працевлаштування, батьки, які не можуть знайти роботу з гнучким графіком, люди передпенсійного віку тощо.

Інший аспект економічної безбар'єрності – це свобода вести підприємницьку діяльність. Тобто мати можливість отримувати повноцінну інформацію про те, як відкрити, оформити та вести свою справу, за необхідності - отримати доступні кредити. Бажано, щоб на цьому шляху людині зустрічалося б якнайменше бюрократичних, юридичних та економічних перепон. Але люди, що мають власну справу чи ведуть бізнес, знають, що на практиці це не завжди так.

Та робота в цьому напрямку триває. Наприклад, відкрити ФОП тепер можна на порталі  Дія буквально за кілька хвилин, а всі розрахунки з податковою вести онлайн.

Значні зміни є й у сфері працевлаштування. Вакансії, в яких суворо вказано вік та стать, вважаються моветоном, а системна державна політика та соціальний запит суттєво збільшили кількість працевлаштованих людей з інвалідністю.

 

Безбар'єрне майбутнє України

Майже всі види бар'єрів пов'язані між собою, і часто їх неможливо відокремити один від одного. Коли людина з порушеннями зору не може отримати інформацію про те, як проходить евакуація з будівлі - це фізичний бар'єр чи інформаційний? Коли в сільській школі немає інтернету – це цифровий бар'єр чи освітній? Коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу – це економічний бар'єр чи суспільний? А раз їх неможливо відокремити один від одного, то й вирішувати потрібно разом.

Робота з впровадження безбар’єрності велась досить давно, але по-справжньому системною вона стала півтора роки тому, після того як перша леді України Олена Зеленська ініціювала спочатку проведення глобального всеукраїнського дослідження щодо бар’єрів, з якими стикаються люди.   Сьогодні в межах ініціативи першої леді “Без бар’єрів” реалізуються проєкти, які допомагають популяризувати та втілювати філософію безбар’єрності в наше життя: “Держава без бар'єрів”, "Громади без бар’єрів", "Бізнес без бар’єрів", "Культура без бар’єрів", низка комунікаційних кампаній - задля напрацювання найкращих рішень та практик, аби безбар’єрність стала новою суспільною нормою.

У вас може з’явитися питання: “А що можу зробити я особисто?”. Кожна людина може впливати на діяльність органів місцевого врядування, писати пропозиції та запити, наприклад, якщо у вашій будівлі немає пандусу чи він розташований під дуже гострим кутом. Ви можете розповсюджувати інформацію, наприклад, цей огляд. Ви можете допомогти літнім батькам пройти навчання комп’ютерній грамотності та завести для них сторінки в соціальних мережах.

Ви можете проаналізувати свої упередження щодо вразливих груп та прискіпливо подивитися на свою мову, адже вона проявляє ваші погляди і ставлення, і зрештою навчитися використовувати доброзичливу лексику. Наприклад, почати говорити не “інвалід”, а “людина з інвалідністю”, адже всі ми насамперед люди і фокус маємо робити на цьому, а не на діагнозах. 

Не знаєте, яка саме лексика є прийнятною, а яка - ні, та чому? Зазирніть до"Довідника безбар'єрності"

“У комунікації приховано набагато більше сенсів, ніж нам здається. "Довідник безбар’єрності" допоможе розкрити нові, додаткові смисли, коли в центрі уваги – людина. І це стане першим кроком у формуванні нової етики спілкування.” - зазначає Олена Зеленська.

Насправді, це досить просто - звертатися до людини так, як це комфортно для неї. Не транслювали упередження щодо віку, гендеру чи національності. Поважати одне одного, права та можливості інших людей.

І тоді зусилля багатьох людей на всіх рівнях наблизять те, чого ми всі прагнемо - безбар’єрне майбутнє України!

 

 

 

 

 

витяг з Листа МОН № 1/8504-22 від 27.07.22 року "Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році"

 

Щодо організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

В умовах воєнного стану важливо забезпечити дітям з особливими освітніми потребами (далі — діти з ООП) продовження здобуття дошкільної освіти за місцем тимчасового перебування; максимально зберегти кадровий потенціал педагогічних працівників, які забезпечували навчання дітей з ООП, створити безпечне освітнє середовище та надавати якісні психолого-педагогічні послуги.

Для забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. У листі МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» надано роз’яснення про зазначені вище зміни, з урахуванням яких має здійснюватися організація освіти дітей з ООП у новому навчальному році.

Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, викладено у листах МОН від 22.06.2022 № 1/6894-22 «Про методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період», від 27.07.2022 №1/8504-22 «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році».

Однак, зважаючи на значну кількість звернень, що надходять до Міністерства освіти і науки України, акцентуємо увагу на окремих моментах.

Відповідно до пункту 5 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530 (далі — Порядок), в інклюзивних групах кількість дітей з ООП має становити не більше трьох осіб, зокрема:

  • не більше однієї дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
  • не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки;
  • не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.

У разі наявності висновку, що не містить інформації про рівень підтримки, таку дитину розподіляють у групу ЗДО відповідно до складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП (за участю фахівців інклюзивно-ресурсного центру).

Однак у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) граничну кількість дітей з ООП в інклюзивних групах, визначену Порядком, не застосовують. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з ООП та створенні інклюзивної групи.

Наголошуємо, що пунктом 2 Порядку передбачено, що інклюзивне навчання організовують з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ. Рівні надання підтримки в освітньому процесі дітям з ООП у ЗДО, критерії їх визначення та умови їх забезпечення встановлюють відповідно до додатка 2 до Порядку.

 

Умови для інклюзивного навчання в нашому дитячому садочку

 

  В закладі наяний безперешкодний доступ до будівлі, але відсутній безперешкодний доступ до приміщень закладу для дітей з вадами опорно-рухового апарату та з вадами зору.

 Станом на 1 вересня 2022 року в закладі функціонує 2 інклюзивні групи. Є асистенти вихователів та все, що рекомендовано діткам за ІПР.

В наявності необхідні навчально-методичні посібники (в електроному вигляді) та нормативна база, але відсутні наочно-дидактичні посібники.

 Якщо буде запит батьків, щодо утворення нових інклюзивних груп адміністрація садочку буде ухвалювати це рішення за погодженням із органом управління освітою. При цьому враховуватимуть: запити батьків, достатність матеріально-технічної та методичної бази, забезпечення педагогічними кадрами, відповідність приміщень санітарно-гігієнічним вимогам.

 Разом з тим, в штатному розписі  закладу відсутні учитель-логопед та учитель-дефектолог. 

 

  Педагогічний колектив готовий до впровадження інклюзивної освіти.

 

УВАГА! ВАЖЛИВО!

 

04.02. 2022 РОКУ НАБУВ ЧИННОСТІ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ "Супровід під час інклюзивного навчання"(Наказ від 23.12.2021 №718 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 2022 р. за № 72/37408)

Що це за послуга?

Соціальна послуга супровід під час інклюзивного навчання являє комплекс заходів, спрямованих на забезпечення повної та ефективної участі отримувача соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання у освітньому процесі.

Хто є отримувачем послуги?

Отримувачами соціальної послуги може бути діти з особливими освітніми потребами, які відповідно до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданого інклюзивно-ресурсним центром (далі - ІРЦ), потребують супроводу в закладах дошкільної освіти та закладах освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти (далі - заклад освіти) (далі - діти); здійснення моніторингу та контролю за якістю надання соціальної послуги.

Хто є надавачем соціальної послуги?

Особа, яка надає соціальну послугу (далі - асистент дитини (учня), - соціальний робітник або фізична особа - підприємець, який безпосередньо здійснює заходи, що складають зміст соціальної послуги, та пройшов відповідне навчання.

1. Надавач соціальної послуги забезпечує необхідну кількість асистентів дитини (учня) відповідно до потреб отримувачів соціальної послуги.

2. Безпосереднє надання соціальної послуги забезпечує асистент дитини (учня).

3. Асистент дитини (учня) повинен володіти знаннями та навичками, відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним у "Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 80 "Соціальні послуги", затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 29 березня 2017 р. № 518, і в обов'язковому порядку пройти навчання з питань надання соціальної послуги, організоване обласними, Київським міським центрами соціальних служб із залученням представників громадських об'єднань, міжнародних, благодійних та інших неурядових організацій, що мають досвід надання соціальної послуги.

4. Надавач соціальної послуги вживає заходів для підвищення кваліфікації асистентів дитини (учня), проходження ними формального та неформального професійного навчання, проведення атестації.

5. Асистент дитини (учня) повинен проходити обов'язкові профілактичні медичні огляди відповідно до законодавства.

Заходи, що становлять зміст соціальної послуги (додаток 3), передбачають:

підтримку у спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами;

організацію харчування та допомогу у прийнятті їжі;

організацію пересування допомогу під час пересування;

спостереження за станом здоров'я, допомогу в проведенні необхідних процедур;

допомогу під час занять у гуртках, секціях, клубах, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих, науково-пошукових об'єднаннях на базі закладів освіти;

допомогу під час ігрової діяльності для дітей дошкільного віку, інших видів діяльності під час освітнього процесу;

допомогу під час здійснення рухової активності;

організацію денного відпочинку (сну) у закладах дошкільної освіти.

Алгоритм процедури отримання соціальної послуги:

1.Для отримання соціальної послуги за рахунок бюджетних коштів один із батьків / інший законний представник отримувача соціальної послуги звертається до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - виконавчий орган) з письмовою заявою, до якої додається копія висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданого ІРЦ, складеного за формою, визначеною у додатку 5 до Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545, в якому зазначається потреба дитини у супроводі під час інклюзивного навчання.

2.Зазначена заява може подаватись в електронній формі, з використанням державних електронних інформаційних ресурсів, з накладенням електронного підпису заявника, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Документи або їх копії, що видані / створені або перебувають у володінні та / або користуванні, та / або розпорядженні надавача соціальної послуги, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, не подаються або подаються за бажанням батьків / інших законних представників отримувача соціальної послуги.

3.Підставою для отримання соціальної послуги за рахунок бюджетних коштів є рішення виконавчого органу.

4.Рішення про надання / відмову у наданні соціальної послуги надавачем соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач.

Соціальна послуга здійснюється:

Соціальна послуга надається під час інклюзивного навчання. впродовж навчального року у приміщенні, на території закладу освіти, на іншій території під час проведення заходів у рамках освітнього процесу.

 

Детальніше дізнавайтесь тут: http://search.ligazakon.ua/

 

Безбар'єрна грамотність

 

    21 січня 2022 року в Міністерстві освіти і науки України відбувся інформаційний захід «Година безбар’єрності», який був присвячений тлумаченню основних принципів безбар’єрного середовища як нової суспільної норми, що потребує змін у свідомості; новим підходам до інтеграції людей з маломобільних груп у суспільство, необхідності використання принципів безбар’єрності у щоденній роботі та необхідності правильної комунікації з суспільством.

     ГО "Безбар'єрність" - неурядова організація, яка опікується поширенням в українському суспільтві практик інклюзивності, недискримінації, впровадження доступності та поваги до різноманіття та рівності можливостей. Серіал ознайомить глядачів з основними принципами безбар'єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій. 

 Запрошуємо педагогів та батьків пройти навчальний відеокурс "Безбар'єрна грамотність"  (https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy)  та отримати сертифікат.

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481-32-21, факс (044) 481-47-96 E-mail: [email protected], код ЄДРПОУ 38621185

 


Керівникам департаментів (управлінь) освітою обласних, Київської міської державних адміністрацій,

закладам післядипломної педагогічної освіти

 

Про визначення рівня підтримки

у дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають дошкільну освіту

в інклюзивних групах

 

У зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. № 769 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530» та набранням нею чинності з 1 січня 2022 року Міністерство освіти і науки України інформує.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 6 Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 (далі - Порядок) для забезпечення індивідуалізації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами (далі - діти з ООП) освітній процес у закладі дошкільної освіти організовується з урахуванням рівнів підтримки, визначених у висновку інклюзивно-ресурсного центру (далі - ІРЦ).

Пунктом 5 Порядку зазначено, що у разі наявності висновку, що не містить інформації про рівень підтримки, така дитина розподіляється у групу закладу дошкільної освіти з урахуванням рекомендацій команди психолого- педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами та складності порушень.

При визначенні рівня підтримки необхідно враховувати складність порушень у дитини, а також кількість годин додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги), зазначених у висновку ІРЦ (далі

- додаткових послуг). Якщо командою психолого-педагогічного супроводу під час встановлення рівня підтримки виявлено невідповідність кількості годин додаткових послуг, визначених у висновку ІРЦ, реальним потребам дитини, то рівень підтримки, в тому числі кількість годин додаткових послуг, встановлюється з урахуванням складності порушень дитини з ООП.

 

За результатами засідання команди психолого-педагогічного супроводу складається протокол, який підписується всіма членами команди, фахівцем ІРЦ та батьками або іншими законними представниками дитини з ООП.

У зв’язку з цим рекомендуємо до 1 лютого 2022 року переглянути індивідуальні програми розвитку дітей з ООП та визначити рівень підтримки в освітньому процесі.

Зазначаємо, що висновки про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, видані до 1 січня 2021 року, є чинними до закінчення строку їх дії або до видачі нового висновку ІРЦ.

Додатково інформуємо, що Інститутом спеціальної педагогіки і психології ім. М. Ярмаченка НАПН України спільно з Міністерством освіти і науки України розробляються Методичні рекомендації для інклюзивно-ресурсних центрів   та закладів дошкільної освіти щодо визначення освітніх труднощів у дітей з ООП раннього та дошкільного віку, які будуть додатково надіслані до органів управлінь освіти для використання у роботі та розміщені на сайті Міністерства. Крім того на сайті Представництва Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ) за посиланням: https://www.unicef.org/ukraine/documents/red-flags- development розміщені таблиці для оцінки розвитку дітей до 3-х років «Червоні прапорці», які допоможуть під час обстеження дитини раннього віку виявити у

неї проблеми розвитку.

Звертаємо вашу увагу, що листом МОН від 29 грудня 2021 р. № 1/23101- 21 надіслано Алгоритм здійснення комплексної психолого педагогічної оцінки в інклюзивно-ресурсному центрі (при вивченні особи віком від 3 до 18 років), який можна використовувати під час проведення комплексної оцінки дітей віком від трьох до шести (семи) років.

 

 

Заступник Міністра                                                                       Віра РОГОВА

 

 

 

 

Самсонова Лариса 4813239

Створення в дитсадку ресурсної кімнати

 

Що у законодавстві ДБН В.2.2-4:2018 та ДБН В.2.2-40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»; Санітарний регламент для дошкільних закладів, затверджений наказом МОЗ від 24.032016 № 234.

 

Під час створення ресурсної кімнати необхідно врахувати:

- Предметно-просторове планування: кімната має бути просторою;

- уникати предметів, що можуть призвести до травмування;

 

Освітлення та вентиляція: забезпечити природне освітлення, однак передбачити штори або інший захист;

 

Санітарно-гігієнічні умови: умивальна раковина; швидкий доступ до туалетної кімнати;

 

Шумовий фон: не бажано, щоб поряд з ресурсною кімнатою знаходилися спортзал або музична кімната.

 

Гама кольорів: максимально нейтральні та природні відтінки. Також рекомендовано поділити приміщення ресурсної кімнати на дві частини: навчально-пізнавальну та ігрову. 

 

Ресурсна кімната дозволить підвищити ефективність освітнього процесу та соціалізації дітей з ООП.

 

Хто здійснює супровід дітей у ресурсній кімнаті?

 

Супроводження дітей з ООП до ресурсної кімнати можуть здійснювати:

- асистент вихователя

- вихователь

- асистент дитини

- практичний психолог інші працівники.

 

Увага! Заборонено залишати дітей у ресурсній кімнаті без нагляду

 

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/2825-yak-stvoriti-nklyuzivne-seredovishche-u-ditsadku?from=contentblock_articles

 

                  10.01.2022

 

 

17 грудня 2021 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Рівні серед рівних: інноваційні підходи до навчання дітей з особливими освітніми потребами», що організована Міністерством освіти і науки та Інститутом спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України.

Представники МОН, науковці, методисти та фахівці-практики розповіли про організацію інклюзивного навчання у 2022 році та оновлену типологію освітніх труднощів і рівнів підтримки.

Виконуючий обов’язки керівника експертної групи з питань позашкільної та інклюзивної освіти МОН Віктор Сальков доповів про зміни в нормативно-правовому забезпеченні, підкресливши, що протягом 2021 року було змінено Положення про інклюзивно-ресурсний центр, Порядок організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, а також прийнято нові порядки організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої та фахової передвищої освіти. В дитячих садках та школах зміни набирають чинності від 1 січня 2022 року.


 

 

 

 

MIHICTEPCTBO ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ 

 

   

    Указами Президента України «Про затвердження Національної стратегіі у сфері прав людини» від 25 серпня 2015 року N 501, «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю» від 3 грудня 2015 року № 678,«Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю» від 13 грудня 2016 року N 533, відповідними дорученнями Кабінету Міністрів України органам державної влади та органам місцевого самоврядування визначено завдання щодо забезпечення конституційного права дітей з особливими освітніми потребами на освіту в загальноосвітньому просторі.

Важливою умовою створення інклюзивного середовища в рамках Концепціі «Нова Українська школа» е забезпечення архітектурної достутіності закладу освіти з урахуваниям принципів універсального дизайну та розумного пристосування. Шкільне середовище мас бути доступним i безпечним для всіх учасників освітнього процесу, забезпечуючи ïx право на навчання та розвиток у загальноосвітньому просторі. Доступними мають бути як прибудинкова територія, так i приміщення всередині будівлі закладу освіти (коридори, сходи,  кімнати, музична  зала, , кабінети, в яких проводяться корекційно- розвиткові заняття, а також спортивна зала та майданчики,  кабінети адміністрації ).

Законом України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року державою гарантовано забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінаціі за будь- якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності; розвиток інклюзивного освітнього середовища, зокрема у закладах освіти, найбільш доступних iнаближених до місця проживания осіб з особливими освітніми потребами із обов’язковим забезпеченням універсального дизайну та розумного пристосування (паст.1 ст. 6).

   Відповідно до частин 6, 7 статті 20 Закону України «Про освіту» будівлі, споруди i приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами i стандартами.

   Звертаемо увагу, що з 1 вересня 2018 року набрали пинності нові державні будівельні норми ДБН B.2.2-3:2018 «Будинки i споруди. Заклади освіти», затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.04.2018 № 106, які розроблені на заміну ДБН B.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів» та поширюються на проектування нових i реконструкцію існуючих будинків закладів загальної середньої освіти.

Оновлені державні будівельні норми передбапають:

- створення комфортних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами - проектування   кабінетів, ігрових кімнат,  спортивних залів та інюих приміщень з урахуванням принципів інклюзивної освіти;

створення умов для розвитку - проектування додаткових приміщень для проведення корекційно-розвиткових занять;

забезпечення безперешкодного доступу до будинків, приміщень та земельних ділянок - проектування елементів доступності (пандусів, ліфтів, підйомників, спеціальних сходів).

На теріторії закладу  створені умови безперешкодного доступу до приміщення - облаштовано пандуси та є кнопка виклику.

 

Впровадження інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами раннього та дошкільного віку (далі — дітей з ООП) передбачає створення для них комфортного освітнього середовища, яке 6 відповідало потребам i можливостям кожної дитини та забезпечило 6 належні умови для здобутгя освіти відповідно до Базового компонента дошкільної освіти,

отримання корекційно-розвиткових послуг, спрямованої на усунення порушень

психофізичного розвитку дитини, ранньої соціалізації тощо.

Інформація для батьків

https://ircenter.gov.ua/

Упровадження диференційованого підходу до забезпечення підтримки дітей з особливими освітніми потребами (ООП), затвердження нової форми індивідуальної програми розвитку та визначення рівнів підтримки в освітньому процесі дітей під час інклюзивного навчання. Ці зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» сьогодні, 28 липня 2021 року.

Попередній Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти (ЗДО) потребував удосконалення. Зміни в оновленому Порядку організації інклюзивного навчання в ЗДО спрямовані на індивідуалізацію освітнього процесу для дошкільнят з особливими освітніми потребами та допомогу в підтримці кожної дитини у відповідності до її потреб.

З-поміж змін – запроваджено 5 рівнів підтримки: від труднощів І ступеня прояву (незначні чи поодинокі) у дітей, яким надаватиметься підтримка першого рівня (визначається та надається у закладі освіти), до труднощів V, найтяжчого ступеня прояву, тобто дітям надаватиметься підтримка другого-п’ятого рівня (визначається фахівцями ІРЦ та зазначається у Висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини).

Як і в попередній редакції постанови, кількість дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах має становити не більше трьох осіб. Проте кількість дітей з ООП тепер визначається за рівнями підтримки: 

  • не більше однієї дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
  • не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки; 
  • не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.

Якщо інформація про рівень підтримки, якої потребує дитина, не міститься у висновку ІРЦ, то вона розподіляється у групу закладу дошкільної освіти відповідно до рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та складності порушень.

Для дошкільнят, труднощі у яких було виявлено під час навчання в закладі дошкільної освіти (їх помітив уважний вихователь, вони незначні і заклад може докласти власних зусиль для їх подолання), за рішенням закладу освіти може надаватись підтримка першого рівня. Для цього за письмовою заявою батьків керівник дитсадка утворює команду психолого-педагогічного супроводу, яка визначає обсяг такої підтримки. Якщо ж зусиль закладу буде недостатньо і дитині потрібна буде спеціальна допомога, заклад рекомендуватиме батькам звернутись до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.

Для всіх дітей з особливими освітніми потребами, незалежно від визначеного рівня підтримки, команда психолого-педагогічного супроводу складає індивідуальну програму розвитку, а для тих дошкільнят, які цього потребують, – індивідуальний навчальний план. Зазначимо, що діти з ООП здобувають дошкільну освіту відповідно до державного стандарту дошкільної освіти як і всі діти, проте за допомогою найбільш прийнятних методів, що враховують їхні потреби та можливості.

Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо створення плану роботи закладу дошкільної освіти на рік.

Документ 769-2021-п, поточна редакція — Прийняття від 28.07.2021

В Україні про аутизм лише нещодавно почали говорити на загальносуспільному рівні.  Лише два десятиліття тому аутизм був таємничим і мало вивченим захворюванням, яке, зазвичай, асоціювалося з фільмом "Людина дощу" і савантизмом (синдром саванта). Цей діагноз ставили в середньому одній дитині з п'яти тисяч.

З тих пір ситуація дуже змінилася. Сьогодні, завдяки посиленому поширенню інформації про аутизм, люди набагато краще розуміють, що це таке. Згідно з інформацією Центру з контролю і профілактики захворювань США (Centers for Disease Control (CDC)), розладом аутистичного спектру страждає в середньому одна дитина з вісімдесяти восьми, в тому числі один з п'ятдесяти чотирьох хлопчиків. За даними іншої федеральної доповіді, складеної за результатами опитування батьків, число аутистів серед школярів становить один до п'ятдесяти. Дослідження, проведене за фінансової підтримки організації AUTISM SPEAKS в Південній Кореї, дало страхітливі результати - один школяр з тридцяти восьми.

  Вашій увазі пропонується десять найважливіших фактів про розлади аутистичного спектру, які стали відомі нам за останні кілька років. Вони не тільки можуть підтримати інтерес дослідників та клініцистів до цієї проблеми, але також дозволять батькам краще зрозуміти проблеми особливої дитини. Крім того, ця інформація має велике практичне значення:

1. Кваліфіковане раннє втручання в захворювання аутистичного спектра не просто покращує поведінку, воно покращує мозкову активність.

2. Якщо діти з аутизмом не починають говорити до чотирьох років, це не означає, що вони не говоритмуть ніколи. Дослідження доводять, що велика частина цих дітей починає з часом вимовляти слова, а майже половина опановує мовлення.


3. Хоча симптоми аутизму супроводжують людину все життя, деякі діти з розладом аутистичного спектру досягають такого значного прогресу, що їх стан більше не відповідає критеріям захворювання. Ключ до такого успіху - кваліфіковане раннє втручання.

4. Часто молодші брати та сестри дітей з аутизмом демонструють відставання в розвитку і симптоми, які не завжди відповідають аутизму, проте дають серйозну підставу для раннього втручання.

5. Дослідження підтверджують те, що говорять батьки про схильність дітей з аутизмом до бродяжництва і звичку зникати в найнесподіваніших випадках: це буває часто, це дуже страшно, і це не пов'язано з браком батьківського піклування та нагляду.

6. Якщо жінка приймає препарати з фолієвою кислотою до та під час вагітності, це знижує ризик народження дитини з аутизмом.

7. Один з найкращих способів розвинути соціальні навички в аутичних школярів - це навчити їхніх однокласників правильним стратегіям поведінки та взаємодії з особливими дітьми.

8. Дослідники можуть помітити ранні ознаки аутизму у дитини вже у віці шести місяців - це відкриття, яке зменшує вік початку терапевтичного втручання і тим самим покращує його результат.

9. Ранні клінічні випробування перших медикаментів для лікування причин аутизму дають нам надію.

10. Інвестори та виробники реагують на заклик розробляти і виробляти продукцію для задоволення потреб аутистів і забезпечувати їм обслуговування, якого вони потребують.

 

фахівці у коліlogo_1logo_1

 

РОЗЛАДИ Спектру аутизму  
Розлади спектру аутизму (РСА) – це широкий спектр різних форм розладів, об’єднаних спільними характеристиками, а саме: труднощами у побудові соціальних стосунків, спілкуванні та особливою стереотипністю поведінки. Поняття спектру підкреслює, що діти з РСА можуть дуже відрізнятися один від одного характером і ступенем вираженості симптомів, їх динамікою в ході розвитку. Розлади спектру аутизму належать до розладів психологічного розвитку – вони обумовлені специфічністю будови та функціонування центральної нервової системи.

Сучасні дослідження та наукові напрацювання дають нам можливість набагато краще розуміти аутизм та застосовувати втручання, що дозволяють сприяти розвитку дитини, її соціалізації, навчання та реалізації себе у цьому світі.​

https://k-s.org.ua/autism

 

 

  МОН винесло на громадське обговорення категорії (типології) освітніх труднощів у осіб з ООП та рівнів підтримки в освітньому процесі в інклюзивних класах (групах) закладів освіти " Про затвердження категорій освітніх труднощів осіб з ООП" 

                   

           Офіційний документ для громадського розгляду та обговорення опублікували на сайті Міністерства освіти і науки України. 

                  Положення запропонованого проєкту:

  •   категорії (типологію) освітніх труднощів у осіб з особливими освітніми потребами;
  •  рівні підтримки в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти;
  •  рівні підтримки в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти.

       

             У МОН висувають такі категорії освітніх труднощів:

 

Інтелектуальні труднощі. Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву передумов інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо), власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування; продукування думки, судження; здатності робити висновки тощо), інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь, навичок);

 

Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві) труднощі. Можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву слухової, зорової, опорно-рухової (кістково-м’язової), мовленнєвої функцій (стосуватися відтворення звуко-складової структури слова; розбірливості мовлення; темпу і ритму; мелодико-інтонаційного малюнку; характеристик голосу; розрізнення звуків мовлення на слух; використання словникового запасу і граматики; перебігу читання, письма, комунікації);

 

Фізичні труднощі. Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву органів та кінцівок дитячого організму; Навчальні труднощі. Можуть полягати в обмеженні або своєрідності перебігу довільних видів діяльності різного ступеня прояву (писемного виду діяльності, математичних дій і т.д.);

 

Соціоадаптаційні / (особистісні, середовищні труднощі) соціокультурні (зокрема взаємодія з представниками осередків окремих культур, отримання інформації засобами жестової мови тощо). Можуть полягати в наявності бар’єрів на шляху до формування навичок: пристосування до умов соціального середовища; організації адекватної системи відносин із соціальними об’єктами; прояву рольової пластичності поведінки; інтеграції у соціальні групи, засвоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії.

 

  Пропозиції та зауваження до проєкту можна надсилати до 30 грудня на [email protected] (відповідальна особа – Лариса Самсонова, керівниця експертної групи з питань інклюзивної освіти МОН).

Джерело: https://www.pedrada.com.ua

             

Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти

 

Інструктивно - методичні рекомендації від 02.07.2019 № 1/9-419 "щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році"

 

 Роботу інклюзивних груп у ЗДО слід організовувати відповідно до таких документів:

  •  Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти (постанова КМУ від 10.04.2019 № 530);
  •  Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання в закладах освіти (лист МОН від 26.06.2019 № 1/9-409);
  •  Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти (наказ МОН від 17.04.2019 № 423).

 

 

 Інклюзивна освіта в ДНЗ/ЗДО має невід’ємні складові, як-то: функціональні інклюзивні групи освітній процес, орієнтований на інтеграцію дітей з особливими освітніми потребами відповідний кадровий склад.

 

Створення інклюзивних груп у ЗДО

 

   Інклюзивні групи для виховання й навчання дітей з особливими освітніми потребами створює засновник (засновники) закладу дошкільної освіти: в обов’язковому порядку на підставі письмового звернення батьків або законних представників особи з особливими освітніми потребами. Інклюзивні групи формують, як правило, станом на 1 вересня поточного року. Якщо батьки звертаються в інший термін, рішення про відкриття таких груп приймає засновник ЗДО.

 

Зауважте! Першочергове право на зарахування до ЗДО мають діти з особливими освітніми потребами, що зумовлені: порушеннями інтелектуального розвитку сенсорними та фізичними порушеннями Відповідні зміни внесено до Закону про дошкільну освіту у вересні

 

Документи для зарахування до інклюзивної групи

Зараховує дітей до інклюзивних груп директор ЗДО на підставі:

заяви батьків (осіб, які їх замінюють)

копії свідоцтва про народження дитини

медичної довідки лікаря-педіатра або сімейного лікаря закладу охорони здоров’я, в якому спостерігається дитина, із зазначенням того, що вона здорова і може відвідувати ЗДО

«Карти профілактичних щеплень» (форма № 063/о).

Додатково необхідно надати висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

За наявності інвалідності необхідні копії: медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років (наданої лікарсько-консультативною комісією) або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності).

Комплектування інклюзивної групи Інклюзивні групи комплектують: з розрахунку не більш як троє дітей з ООП за віковими ознаками: одновіковими різновіковими з огляду на особливі освітні потреби дітей.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua

За Інструктивно-методичними рекомендаціями щодо організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, поданими в листі МОН «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» від 13.11.2018 № 1/9-691

Джерело: https://www.pedrada.com.ua

 

 

Комплектування інклюзивних груп

 Інклюзивні групи комплектуватимуть: за віковими (одновіковими, різновіковими) ознаками з урахуванням особливих освітніх потреб дітей.

Наповнюваність таких груп - до 15 дітей, з них одна-три дитини з особливими освітніми потребами, зокрема й з інвалідністю.

 

 Освітній процес в інклюзивних групах 

 

  В інклюзивних групах освітній процес провадитимуть відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за програмами та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

    Виокремлено дві особливості освітнього процесу в інклюзивних групах -це: індивідуалізація диференціація.

 

 Індивідуальний план розвитку дитини розроблятимуть відповідно до:

  • висновку та рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації;
  • індивідуальної програми реабілітації складатиме команда у складі;
  • педагогів, які працюють з дитиною;
  • вчителя-дефектолога;
  • батьків дитини або осіб, які їх замінюють;
  • спеціалістів, які здійснюють відповідний психолого-медико-педагогічний супровід цих дітей.

Індивідуальну програму розвитку дитини затверджуватиме керівник закладу.

Переглядатимуть її задля коригування двічі на рік (або й частіше). В індивідуальній програмі розвитку зазначатимуть цілі її розвитку та розподіляються функції між фахівцями для їх досягнення.

Корекційна робота

  Корекційну роботу в інклюзивній групі дошкільного закладу організовуватимуть: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, практичний психолог. Передбачатимуть від 3-х до 8-ми корекційно-розвиткових занять на тиждень.

 Асистент вихователя

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу забезпечуватиме асистент вихователя, який: братиме участь у розробленні та виконанні індивідуальних програм розвитку дитини адаптуватиме навчальні матеріали з огляду на індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

 Асистент дитини

  За письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, адміністрація закладу надаватиме дозвіл на участь в освітньому процесі асистента дитини з особливими освітніми потребами волонтерам: на громадських засадах за рахунок коштів громадських організацій інших джерел, не заборонених законодавством.

   Батьки або особи, які їх замінюють, зможуть: самостійно виконувати функцію асистента дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю визначати особу, фізичний стан здоров’я якої дозволяє здійснювати зазначену функцію на волонтерських засадах.

 

 Умови для інклюзивного навчання в нашому дитячому садочку

 В штатному розписі  закладу відсутні учитель-логопед та учитель-дефектолог. 

  В закладі в наяності безперешкодний доступ до будівлі, але відсутній безперешкодний доступ до приміщень закладу для дітей з вадами опорно-рухового апарату та з вадами зору.

  В наявності необхідні навчально-методичні посібники (в електроному вигляді) та нормативна база, але відсутні наочно-дидактичні посібники.

 Якщо буде запит батьків, щодо утворення інклюзивних груп адміністрація садочку буде ухвалювати це рішення за погодженням із органом управління освітою. При цьому враховуватимуть: запити батьків, достатність матеріально-технічної та методичної бази, забезпечення педагогічними кадрами, відповідність приміщень санітарно-гігієнічним вимогам.

 

  Педагогічний колектив готовий до впровадження інклюзивної освіти.

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про освіту

Стаття 20. Інклюзивне навчання      

1. Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами і класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.

3. Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання.

4. Особам з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Психолого-педагогічні послуги - це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.

Корекційно-розвиткові послуги (допомога) - це комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування утворюють інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

Психолого-педагогічний супровід - це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку.

6. Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.

7. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти здійснюються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

 

Безбар'єрна грамотність

 

    21 січня 2022 року в Міністерстві освіти і науки України відбувся інформаційний захід «Година безбар’єрності», який був присвячений тлумаченню основних принципів безбар’єрного середовища як нової суспільної норми, що потребує змін у свідомості; новим підходам до інтеграції людей з маломобільних груп у суспільство, необхідності використання принципів безбар’єрності у щоденній роботі та необхідності правильної комунікації з суспільством.

     ГО "Безбар'єрність" - неурядова організація, яка опікується поширенням в українському суспільтві практик інклюзивності, недискримінації, впровадження доступності та поваги до різноманіття та рівності можливостей. Серіал ознайомить глядачів з основними принципами безбар'єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій. 

 Запрошуємо педагогів та батьків пройти навчальний відеокурс "Безбар'єрна грамотність"  (https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy)  та отримати сертифікат.


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21