Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 1.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Під час підготовки документів для призначення пенсії, а також і під час отримання пенсії виникають питання щодо підрахунку страхового стажу зокрема, як зарахувати стаж до 1 січня 2004 року та після набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

До набрання чинності цим законом з 1 січня 2004 року, який ввів поняття страхового стажу, стаж вважався трудовим.

• Звертаємо увагу на те, що до страхового стажу, відповідно до норм нового закону, зараховуються лише періоди за які було сплачено страхові внески.

При цьому до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 1 січня 2004 року, тобто ті періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та законодавством СРСР.

До 1.01.2004 стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються:

• дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

• довідки, виписки із наказів;

• особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати;

• посвідчення, характеристики; письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання;

• інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі.

За відсутності документів з інших причин трудовий стаж установлюється також на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі, але при цьому вони повинні мати документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника, та обов’язково необхідно надати довідку архіву про відсутність відомостей про роботу заявника.

У разі коли в трудовій книжці є записи про періоди роботи до 1.01.2004 з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, для стажу роботи, який дає право на пенсію, підтвердження зазначених періодів здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, утворених відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника. Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Після 1.01.2004 стаж зараховується за даними персоніфікованого обліку виходячи з суми сплачених внесків.

До 1 січня 2004 року зараховується військова служба на підставі військових квитків, довідок військових комісаріатів, військових частин та установ Міноборони, довідок архівних та військово-лікувальних установ.

Після 1.01.2004 стаж зараховується за даними персоніфікованого обліку.

• Робота за цивільно-правовими договорами до 1.01.2004 зараховується за умови виплати страхових внесків (на підставі відповідного договору та інших документів, що підтверджують період роботи та сплату страхових внесків).

Після 1.01.2004 зараховується за даними персоніфікованого обліку виходячи із суми сплачених внесків.

• Період отримання допомоги по безробіттю до 1 січня 2004 року зараховується за записами в трудовій книжці, внесеними органом державної служби зайнятості, або на підставі довідки служби зайнятості про період отримання допомоги по безробіттю. Після зазначеного періоду на підставі записів у трудовій книжці, довідки служби зайнятості, а починаючи з 1.01.2010 – за даними персоніфікованого обліку.

• Навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах до 1 січня 2004 зараховується лише період з денною формою навчання і підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і містять відомості про період навчання.

З повним текстом Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» можна ознайомитися на сайт Верховної Ради України.

Президент України підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці в Україні».

Документ має на меті запобігання виникненню пожеж, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, можуть завдати суттєвої матеріальної шкоди, негативно вплинути на стан довкілля, економіки й національної безпеки, а також забезпечення оперативного реагування на такі пожежі.

Зокрема, згідно з указом, Кабінет Міністрів має невідкладно забезпечити розробку та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог (правил) пожежної безпеки, самовільне випалювання рослинності або її залишків.

Також має бути збільшена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони та поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями.

Законопроект має передбачати й посилення покарання за здійснення суб’єктом господарювання діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам пожежної безпеки, а також – за явно неправдивий виклик спеціальних служб, недопущення посадових осіб органів державного нагляду у сфері пожежної безпеки.

Згідно з указом, Кабмін також має вжити заходів щодо забезпечення неухильного додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об’єктах з масовим перебуванням людей (заклади освіти, гуртожитки, заклади охорони здоров’я, торговельно-розважальні заклади, готелі тощо), утримання в належному стані пожежних гідрантів власниками (балансоутримувачами) водопровідних мереж.

Крім того, пожежно-рятувальні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій повинні бути забезпечені сучасною спеціальною технікою та рятувальним обладнанням для екстреної евакуації людей, засобами пожежогасіння, спеціальним одягом.

Окремо наголошено на необхідності поліпшення матеріального та соціального захисту працівників пожежно-рятувальних підрозділів, удосконалення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації таких працівників.

Також має бути встановлений дієвий контроль за станом систем оповіщення. Крім того, необхідно стимулювати створення в сільській місцевості пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) добровільної пожежної охорони. 

Завантажити документ ukaz-prezidenta-ukrayini-948_2019.pdf [133,08 Kb][41]    

За матеріалами – Офіційного інтернет-представництва Президента Україн

Зимові канікули – це час активного відпочинку дітей, учнів, студентської молоді. Але це також і період підвищеної дорожньої небезпеки. Міністерство охорони здоров’я просить нагадати дітям про основні правила і дорожні знаки.

Як переходити дорогу

Навіть якщо вулиця, яку треба перейти, вузька і порожня,  привчайте дитину дотримуватись правил. Передусім – власним прикладом.

Переходимо дорогу:

• виключно на зелене світло світлофору або переходом: пішохідним, підземним чи надземним; усі інші варіанти є дуже небезпечними;

• швидким і впевненим кроком, але ні в якому разі не бігти!

• перед тим, як іти - подивитися наліво і направо (навіть, якщо переходите на зелене світло);

• не розмовляючи: розмову продовжуємо, коли перейшли дорогу;

• якщо є велосипед чи самокат, з якими діти часто не розстаються навіть узимку, переїжджати дорогу категорично не можна; треба встати і котити транспортний засіб поруч.

Які дорожні знаки мають обов’язково знати діти

Переконайтеся, що ваша дитина знає знаки, які позначають різні види переходів, доріжок для велосипедів і пішоходів, попереджували і обмежувальні знаки.

Варто також навчити дитину розрізняти базові рухи регулювальника.

«Правила свідомого пішохода» допоможуть зберегти життя і здоров’я дітлахів та їхніх батьків. Також ознайомте маленьких пішоходів із основними правилами поведінки на дорозі та значеннями сигналів світлофора.

За матеріалами МОЗ України 

Постановою Уряду від 10 липня 2019 року № 694, яка набере чинності з 1 січня 2020 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам.

Відповідно до змін, внесених до Порядку, тривалість основної щорічної відпустки вихователів закладів дошкільної та загальної середньої освіти, інструктора з фізкультури, керівника гуртка студії, секції, інших форм гурткової роботи, асистента вихователя закладу загальної середньої освіти становитиме 56 календарних днів, а тривалість відпустки вихователя у вищому закладі освіти збільшиться до 42 календарних днів.

На звернення ЦК Профспілки працівників освіти і науки України до Федерації профспілок України щодо виконання Рішення Конституційного Суду України від 4.06.2019 року № 2-р/2019 щодо відповідності Конституції окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зокрема, щодо пенсій за вислугу років працівникам освіти) надійшла відповідь ФПУ від 30.10.2019 № 13/01-19/898 (з додатками листів Мінсоцполітики від 6.09.2019 та Пенсійного фонду України від 28.08.2019).

У роз’ясненнях уповноважених державних органів з питань пенсійного забезпечення вказується, що Рішенням Конституційного Суду України від 4.06.2019 року № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними законами України від 2.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Міністерство соціальної політики наголошує, що на виконання цього Рішення Конституційного Суду України положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII застосовуються без внесених до нього змін законами України № 213 та № 911.

Згідно положень пунктів 2-1, 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від від 03.11.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», право на пенсію за вислугу років мають особи, які на день набрання чинності Законом № 2148 (на 11.10.2017) мають вислугу років та стаж, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пенсія за вислугу років призначається за зверненнями працівників (у тому числі працівників освіти) з дотриманням умов передбачених Законом № 1788.

Враховуючи зазначене, Мінсоцполітики зробило висновок про те, що з 4 червня 2019 року (дата прийняття Рішення КСУ) право на пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» потрібно визначати з урахуванням вимог щодо вислуги років та стажу, які були передбачені законодавством станом на 11 жовтня 2017 року, щодо віку – визначеного на дату призначення пенсії.

Пенсійний фонд України в листі від 28.08.2019 надав додаткові роз’яснення, та вказав, що право на пенсію за вислугу років мають працівники закладів освіти незалежно від віку за наявності вислуги років у період:

• до 01.04.2015 – не менше 25 років;

• до 01.01.2016 – не менше 25 років 6 місяців;

• до 11.10.2017 – не менше 26 років 6 місяців.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

У разі наявності проблем з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти на місцях просимо інформувати відповідні виборні профспілкові органи про такі випадки для проведення роботи по їх вирішенню.

Завантажити документи pensyu-visluga-rokv.pdf [175,8 Kb][867]    

Цьогоріч вже вдванадцяте 7 жовтня відзначатиметься Всесвітній день за гідну працю. Починаючи з 2008 року мільйони людей взяли участь у різноманітних профспілкових заходах з нагоди цього дня, і в цьому році 7 жовтня знову є днем мобілізації спілчан по всьому світі, днем, коли профспілки різних країн єдиним фронтом піднімаються на захист гідної праці.

Гідна праця має зайняти центральне місце в політиці уряду з відновлення економічного зростання та побудови нової глобальної економіки, в якій люди поставлені на перше місце.

У Всесвітній день за гідну працю усі заходи важливі, як масштабні акції, так і невеликі події, будь-то дискусія за круглим столом, масова демонстрація, лист протесту чи флешмоб.

Цей день надає можливість привернути увагу до досягнень профспілок, надати публічної ваги профспілковим кампаніям та акціям за справедливість та солідарність.

Профспілки та їхні однодумці прийматимуть рішення щодо конкретної тематики своїх заходів відповідно до ситуації в своїх країнах, секторах та на робочих місцях.

Спільна міжнародна тема заходів цього року вона спрямована на посилення заклику до інвестицій у сферу догляду, яка є вкрай важливою для досягнення гендерної рівності в роботі та суспільстві – «Інвестиції у сферу догляду для забезпечення гендерної рівності». Інвестиції сприяли б покращенню умов праці та оплати праці в цьому секторі та забезпечили б важливі економічні стимули у часи, коли глобальна економіка стагнує, а сім’ї працівників потерпають від недостачі коштів та зростання цін.

«Інвестиції у сферу догляду для забезпечення гендерної рівності»

• Робота у сфері догляду залишається значно недооціненою і характеризується низькими зарплатами та незадовільними умовами праці. Більшість працівників у сфері догляду становлять жінки.

• Більше ніж три чверті неоплачуваної роботи з догляду виконується жінками.

• Це еквівалентно 13% світового ВВП, або 10 трильйонам доларів США в рік.

• У промислово розвинених країнах спрямування 2% ВВП у сферу догляду призведе до росту зайнятості на 2,4%-6,1%.

• У шести країнах, що розвиваються, інвестиції в розмірі 2% ВВП у сферу догляду створили б понад 42 мільйони робочих місць.

«Збільшення інвестицій у догляд є життєво важливим та нагальним для кожної країни, як в забезпечення гідності та здоров’я старіючого населення, так і для забезпечення якомога кращого початку життя для дітей у країнах, де молодь домінує у демографічній статистиці.

Низькі інвестиції в догляд, в очікуванні того, що жінки будуть безкоштовно виконувати догляд, є величезним бар'єром для збільшення участі жінок на ринку праці, подолання розриву в оплаті праці жінок і чоловіків та досягнення рівності між жінками та чоловіками у світі праці та в суспільстві.

Враховуючи те, що мільйони людей є жертвами захворювань та нещасних випадків, пов’язаних з працею, ця проблема є нагальною для всіх працюючих людей та їхніх профспілок. Інвестиції мають гарантувати гідні робочі місця для працівників, які виконують догляд, з повним дотриманням їх трудових прав, і їм потрібен захист, який забезпечує організація в профспілки».

Шаран Барроу

Генеральний секретар МКП 

Пенсійний Фонд України надав роз’яснення застрахованим особам і страхувальникам, як скористатися Електронним реєстром листків непрацездатності, порядок організації ведення якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328.

Для входу в особистий кабінет застрахованим особам і страхувальникам необхідний електронний цифровий підпис (ЕЦП).

Використання Електронного реєстру сприяє економії часу для отримання необхідної інформації по застрахованих особах, які працюють у страхувальника за трудовою книжкою, та сформувати та роздрукувати заяву-розрахунок.

У пункті меню особистого кабінету «Мої листки непрацездатності» громадянин (застрахована особа) отримує інформацію з такими атрибутами: номер; дата відкриття; дата відкриття; причина непрацездатності.

Страхувальнику (роботодавцю) надається інформація по листках непрацездатності осіб, які працюють у страхувальника за трудовою книжкою, з таким переліком атрибутів: номер; дата відкриття; дата відкриття; РНОКПП ЗО (реєстраційний номер облікової картки платника податку застрахованої особи); ПІБ ЗО (прізвище, ім’я, по-батькові)

Страхувальнику також надається можливість перегляду, формування та друку заяв-розрахунків по листках непрацездатності (пункт меню особистого кабінету страхувальника «Заяви-розрахунки»).

Інформація для отримання ЕЦП особою розміщено на порталі Пенсійного Фонду України.

Ключ ЕЦП може знаходитися на будь-якому носії (наприклад, флешка чи жорсткий диск комп’ютера) або на електронному пенсійному посвідченні. 

Завантажити документ postanova-kmu-328.doc [80 Kb][77]  

На сайті Кабінету Міністрів України оприлюднено постанову від 10 липня 2019 р. № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки», розробленої з метою поетапної реалізації положень частини другої статті 61 Закону України «Про освіту» та частини другої статті 36 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Так, відповідно до постанови найменший розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника становить:

• з 1 січня 2020 р. – 2,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 р.;

• з 1 січня 2021 р. – 3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2021 р.;

• з 1 січня 2022 р. – 3,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2022 р.;

• з 1 січня 2023 р. – 4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року.

Як повідомлялося раніше, ЦК Профспілки працівників освіти і науки України вимагав оприлюднення Кабінетом Міністрів України зазначеної постанови для інформування профспілкової освітянської громадськості.

Постановою Уряду від 10 липня 2019 року № 694, яка набере чинності з 1 січня 2020 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам.

Відповідно до змін, внесених до Порядку, тривалість основної щорічної відпустки вихователів закладів дошкільної та загальної середньої освіти, інструктора з фізкультури, керівника гуртка студії, секції, інших форм гурткової роботи, асистента вихователя закладу загальної середньої освіти становитиме 56 календарних днів, а тривалість відпустки вихователя у вищому закладі освіти збільшиться до 42 календарних днів.

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України звернувся до Пенсійного Фонду України стосовно пенсії за вислугу років педагогічних працівників. Адже, 4 червня 2019 року Конституційним Судом України було ухвалено Рішення за № 2-р/2019 стосовно визнання такими, що не відповідають Конституції України положень пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 № 1788 зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03. 2015 № 213, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911, зокрема що стосується пенсії за вислугу років педпрацівників.

У відповіді на звернення ЦК Профспілки, Пенсійний фонд України повідомив, що у свою чергу звернувся до Міністерства соціальної політики України щодо необхідності нормативно-правового врегулювання порядку призначення пенсій за вислугу років та визначення права на призначення такої пенсії особам, які звертаються після винесення Рішення. 

Комітет з питань науки і освіти поінформував ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про те, що у квітні – травні надійшло більш ніж 650 звернень від первинних профспілкових організацій закладів освіти з вимогою підтримати зареєстрований у Верховній Раді Україні проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці» (реєстр. № 10100 від 27.02.2019), яким пропонується законодавче закріплення виплати щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці в розмірі 30 % посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів та установ освіти незалежно від їх підпорядкування.

Повідомляється також, що 15 травня 2019 року на засіданні Комітету з питань науки і освіти було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці, прийняти за основу та в цілому.

Принагідно інформується, що Комітет з питань науки і освіти неодноразово звертався до Голови Верховної Ради України А. Парубія з пропозицією включити цей законопроект для першочергового розгляду до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України.